Вістка була що може він завідає наш Осередок, і ми усі терпеливо його очікували. Дехто з молодшого юнацтва хотів знати якою мовою він говорить та як це є що ведмідь їзде по світі. А хто зним їзде? Не можливо що він сам їзде. Ну a як він сумівець, чи він юнак чи дружинник?

Коли ми у перше його побачили, ми були трoxa заскочені. Він мав на собі беретку та зелену хустку кругом шиї. А де його пілотка та краватка?

Після відпочинку у голови Осередка, подруги Др. Христини Моравської, 14-ого вересня він прибув на річні Загальні Збори Осередка де був представлений усім Головною Виховницею, подругою Тетяною Захаряк. Учасники читали його щоденник та розглядали уже відбуті подорожі і подивляли його. У той вечір він поїхав до хати головної Виховниці, де він знов відпочивав бо ми знали що перед ним довгий шлях у такому активному Осередку.

16-ого вересня 2003 він прибув на тижневі роєві сходини та пробу танків сумівського ансамблю Верховина. Він стрічався з батьками у фоєрі Українського Народнього Дому в Есендоні а тоді ледве що виліз по сходах до сумівської кімнати де очікували його рої молодшого Юнацтва – Леви, Золоті Зірки, Чорно-Морці і Суменята та їхні Виховники – подруги Тереска Романів, Леся Яворська, Христина Полатайко, Наталя Дума, Текля Яворська і Марійка Попович. Ми робили разом знимки і дехто написав своє ім’я в щоденнику і щось намалював. Суменята та Золоті Зірки приготовили йому казочку. Пізніше він також стрічався з старшим юнацтвом, рої Вивірки, Вовки та Ластівки та їхніми Виховниками – подруги Христина Моравська та Діяна Герчанівська. Усі отримали відзнаки котрі він подарував від своєї країни походження, Канади.

У неділю, 21-ого вересня, відбувся величавий концерт сумівського Хору Черемош. Концерт був присвячений Миколеві Леонтовичі і підчас перерви Маґістер Михайло був представлений до публики і навіть виліз на сцену і ми були змушені знов робити йому знимки бо він шепнув Головні Виховниці що не злізе аж поке це не буде зроблено. Він був дуже гордий та задоволений бо мав на собі нову пілотку та зелену краватку.

День після цього 22.9.03, він відвідав сходини Управи Осередка де був присутній голова Крайової Управи СУМ, друг Василь Сенько. А на другій день, 23.9.2003, він поїхав на Сумівську площу Карпати на Бакстон – 80 клм від Мельборну, де відбувався Табір який є частиною Переходового Курсу Самого Розвитку. Цей курс, який завершується Балем Дибютанів – що ми називаємо Лвівські Вечорниці, уже ми переводимо 20 років і він є мусовим для хлопців і дівчат якщо вони хочуть бути дебютантами. Там він пробував танцювати з деякими дівчатами але його лаби були на жаль за короткі.

У неділю 5-ого жовтня, наша Парафія, верховних Апостолів Петра і Павла вітала Перше Причасників у Катедрі. Більшість їх були сумівці, роїв Чорно-Морці та Золоті Зірки. Маґістер Михайло був запрошений разом із Головною Виховницею, на два прийняття – до панство Романиків з перше Причасницею Александрою та до панства Жданко з Першою Причасницею Марією. І знов він досить завз’ято ставaв до знимки.

7-ого жовтня 2003, усі сумівці котрі робили Перше Причастя отримали памятку від Голови Осередка підчас роєвих сходин.

Субота 11-ого жовтня була важною для Осередка бо у цей вечір відбувся Баль Дибютантів й очевидно там і мусів бути Маґістер Михайло.

Обов’язки Маґістера у Мельборні ще не закінчилися, але ми знаємо що він уже дуже змучений і мусить троха відпочивати і тому у цей час висилаємо ці інформації до Крилатих разом із знимками