У його вступі Марко Tкачук, референт дружинників при Kрайові Yправі CYM, попросив учасників застановитися над тим, чому вони на Зїзд приїхали. Розмова брала під увагу наші уяви і сподівання про провідництво, потреби на провідництво у нашому Осередку і в наші ширші спільноті, нав’язуючи до програм минулого Крайового Табору і цілі які ми вставили на зїзді Дружинників в Аделаїді у 2007.

У наслідуючі сесії, Надя Tкaчук представила учасникам Особисті Способи Провідництва і Стилі Думання. Після завершення простого опиту, щоб визначити власний стиль думманя, кожен учасник був здивований, з пізнанням їхнього стилю думання і скільки відминих стилів думання було між учасниками. Причини для потенційного конфлікту в межах груп як на приклад в Управах наших організацій, став очевидним, не так в розбіжності понять, як радше через відміні способи думання.

У другі сесії ми розглядали суть провідницства, переглядаючи, чому провідники потрібні, види провідництва і приклади успішних і невдалих провідників. Не тривало нас довго, щоб усвідомити, що ми маємо дуже привілейовану можливість і що CYM є великою платформою для досвіду провідництва і можливості зробити різницю в нашому Осередку і у спільноті.

Закінчилися виклади о’9.30 вечором, і ми переїхали до Павла Камінского на товариську зустріч. Було добре, бачити як дружинники радісно, розмовляли між собою. Інші грали білярд або вцілення дарців, і хоча декілька дарців вцілили в бічні литки, ніякий великий збиток не зроблений. Великою приємністю для мене було чути, як молоді CYMівці співали традиційні Українські народні пісні.

Програма зїзду продовжилась в суботу о’9.30 ранком, коротким звясуванням попередніх сесій і нашим особистим стилем проводу. При помочі Наді Ткачук, ми по групах подібних стилів думання, розглядали багато різних видів і ролів провідництва в межах нашого осередку і суспільства. Ми також завершили ‘Поле Сили’, щоби визначити запальників і гальмувачів змін в організації.

У треті сесії, Марко Ткачук ввів простий але дуже ефективний трикутний модель ‘Планування Дії’’, а саме - Люди, Ресурси і Витрати. Він водив нас через приклад, де нам довелося подивитися на фактичних людей, ресурси і витрати, які потрібно щоби здійснити списефічне завдання. Це було завершено короткою майстерньою. Відтак, ми по групах подібних стилів думання, пристусовували модел Планування Дії до специфічного завдання, наприклад забава, прогулька в терен і вишкільний табір для Старшого Юнацтва. Після звітів цієї сесії, всім було ясно не тільки, що кожна група робить, але хто чим занемається і, коли.

Після обіду свіжих варенників із присмаженою, цибулькою і сметаною, із допомогою Павла Камінского і Соні Ткачук, ми розглядали провідництво в Українські спільноті, розглядаючи суспільні структури і властивості провідників. Ми обговорювали позитиви і негативи , успіхи і невдачі, і роль дружинників як провідників в CYMі і спільноті, викори-стуючи ‘Де Бона’ метод ‘Думаючих Капелюхів’.

Сесію застійного часу по обіді, коли кожен зазвичай дрімає, провадив Богдан Микитюк. Казав Богдан “Українська пісня це серце і душа нашого народу. В Україні понад 200 000 народних пісень більш ніж в будь-які країні на світі. Наші пісні відображають надзвичайчу красу України, кожен аспект людського життя і досвіду. Якщо хочете пізнати Україну і українців, вивчайте Українські пісні. Щороку я їду в Україну на добровільні засаді, вчу англійську мову, помагаю в розвитку громад і організацій, і поширюю гасло “Бог і Україна”. Принагоді прислухуюсь людей і записую нові пісні і як признання моєї праці, Інститут Етнографії в Львові подарував мені новий том пісень Січових Стрілців.”

Богдан навчив учасників Зїзду веселу мандрівну пісню “Коли у Путь”, яку він вивчав на таборі Національного Молодіжного Конгресу на Лісоні біля Бережан у 2007. На закінчення сесії, кожна група дописала свою стрічку з гумором, на память Зїзду. Приємно було бачити усмішку на втомлених обличях коли вони свій комплет укладали.

Після перерви Марян Ткачук ввів поняття націоналізму як силу суспільної дії. Він цитував приклади малих країн, котрі мають величезний вплив в світових справах завдяки їхнього сильного національного ідеалу. Тоді Степан Ткачук подав короткий огляд ОУН (Організація Українських Націоналістів) і історію Українського націоналістичного руху протягом 20-го Сторіччя. Важлива частина цієї сесії була над “Декалогом” OУН а саме принципи Українських Націоналістів. У дискусіі, більшість молодих учасників Зїзду, дійшли до висновку що принципи “Декалога” ще доречні в нашому суспільстві сьогодні.

В слідуючі сесії, Марян Ткачук, описав роботу ОУН сьогодні . Рісзьні випадки були підкреслені як приклади людей з подібними націо- налістичними ідеалами, що допомагають здійснювати спільні цілі всіх українців. На кінець Степан Дума провів аналіз націоналізму на підставі що подібної думки люди працюють разом. Його вмілий показ зображень і цитатів різьних світових провідників, спричинився до енергійних дебатів. Відтак всі учасники поїхали на вечірку і заслужений відпочинок до Марка і Наді Ткачук.

Тут після вечері, Богдан витягнув гітару і вечірк був у повнім русі. З великим достатком смачної їжі, ми свобідно розмовляли і співали українські пісні навколо ватри до пізної ночі. Мимо того всі до одного були на Святі Літургії в неділю рано.

Після Святої Літургії всі зібрались в CYMівські домівці на Апель і перекуску. Зїзд заключив Марко Ткачук іс перевіркою програми, виявляючи що ми покрили більшість ціль, котрі учасники намітили на початку Зїзду і ми пригадали собі пляни дій вставленні підчас майстернів. Після розходу більшість учасників швидко переодяглися і виїхали поїздом до Телстра Довм в Мелборні, на змагання Австралійского футболю.

Цікаво було читати коментарі учасників про Зїзд. Наприклад, ‘в праці по групах між дружинниками з інших осередків була корисною’; інформація-заняття про провідництво були дуже доречні моєї праці в проектах в яких я зараз залучений’; ‘із розуміння впливу ліво-правової сторони мозку на стил думання я навчилася нові речі про себе’; ‘праця на Полі Сили мене усвідомила як наша управа працює і потрібно багато праці поліпшити її ефективне функціонування’.

Дружинники є щасливі мати добрий провід при Крайові Управі СУМ, який з помічниками і прихильниками, приготовляє доречні і цікаві матеріяли для провідників нашої молоді. Для мене було великим привілейом бути учасником зїзду. Я зрозумів осередки СУМ Перт і СУМ Джілонґ мають багато спільного, відновив старі знайомства і зустрів нових цікавих молодих людей. Я відчуваю що ‘цвиту’ із снойомства і праці з молоддю...