У Рівному в липні 1941 року був створений І-й курінь українського війська ім. Холодного Яру. Його командиром став Сергій Качинський-Остап, а вишкільним – полковник Ступницький. Був це вишкільний курінь, який 27 липня склав присягу на вірність Україні і невдовзі перейшов у підпілля. І так починалось у багатьох регіонах України.

Отримавши бойове хрещення у боях з окупантами і осягнувши відповідній чисельний стан окремих військових відділів та опанувавши певну територію, Провід ОУН покликав до життя Українську Повстанчу Армію зо всіма її службами: вишкільною, розвідки, господарчою, медичною та іншими, і, очевидно, ГВШ. Чому, власне, Провід ОУН? Бо тоді не було у нас іншої політичної сили, яка б могла схвалити таке рішення. Це історичне рішення і завдання випало на долю ОУН!

Першим Командиром УПА став Дмитро Клячківський – „Клим Савур”, він же провідник ОУН ПЗУЗ „Охрім”, „Білаш” (від серпня 1943 року – в.о Командира УПА). Все творилось в ході боротьби з нападниками і в силу наших можливостей та потреби в тій тяжкій воєнній ситуації. Іншими словами – творення УПА було процесом у часі. Адже зрозуміло, що навіть одного військового відділу, здатного до бою, не можна створити за один день.

Тоді постає питання: чому день УПА відзначаємо 14 жовтня? Це є дата символічна, прийнята УГВР, українським підпільним парламентом вже у 1946 р. Хоч 14 жовтня 1942 року мав місце малознаний факт. Сидор-Шелест, який перебував тоді при Проводі ОУН ПЗУЗ, отримав наказ Проводу розпочати всенародний відкритий збройний виступ проти окупантів. Але був це просто збіг обставин.

Як згадувалось на початку статті, армія у кожній державі, а в ході визвольних змагань зокрема, є також державотворчою силою. Нею була також і УПА. Зі створенням Воєнних Округ (до того були “групи”) УПА стала уособленням державного устрою Української підпільної держави ², який можна порівняти до устрою часів Гетьманщини. Її іменем видавались не лише воєнні накази, але і розпорядження суто державного значення. І так було по всій території до часу створення УГВР, українського підпільного парламенту ³і її Секретаріату – підпільного Українського уряду. Це питання досі лишається майже недосліджене нашими істориками. Вони зосереджуються виключно на бойових діях УПА. Згадуючи командувача УПА Романа Шухевича не треба забувати, що він був також Головою Секретаріату УГВР, тобто - прем’єром Уряду Української держави ⁴. Отже, УПА була українським військом, додаймо – одиноким українським військом, яке тоді боролося за відновлення Української Незалежної держави – УССД. Одночасно УПА була уособленням Української держави, бо для того вона і була створена. Все інше було похідним від цього. Безперечно, УПА захищала народ від грабежів окупантів та їхніх помічників, захищала від депортації до Німеччини і в Росію та Польщу. Їй завдячуємо, що полякам не вдалось “остаточно розв’язати українське питання”, московським большовикам не вдалось зовсім викорінити в нашому народі українську ідею, ідею української державності, німці не змогли загнати нас у гетто, румуни і мадяри не зреалізували своїх великодержавних намірів коштом наших земель. Боротьба в’язнів-упівців у таборах у п’ятдесятих роках ХХ ст. потрясла і захитала цілу систему ГУЛАГу в СССР і дала можливість звільнення десятків тисяч в’язнів. Але пам’ятаймо – метою змагань УПА була боротьба за Українську Незалежну державу – УССД. І ще не забуваймо, що Українську Повстанчу Армію створила Організація Українських Націоналістів (бандерівців), і зробімо відповідні висновки для наших дій в змаганнях за побудову і утвердження української державності. Це наше історичне завдання.

P.S. Цього року припадає ще одна річниця, яка у великій мірі стала причиною, хоч і опосередковано, польсько-українського збройного конфлікту на західних українських землях – 65-ліття саботажної акції Армії Крайової “Вахляж”.

5 лютого 1942 р. Начальний Вождь польських збройних сил ген. Владислав Сікорський вислав до ген. Стефана Ровецького депешу № 499: “Каліна. В зв’язку з ситуацією на східному фронті бажано максимально утруднювати транспортні можливості німців. В зв’язку з тим НВ наказує посилення саботажевої акції в районі вузлів: Волковийськ - Барановичі - Брест - Жабинка - Здолбунів - Львів - Красне. Корінні польські терени ощаджуйте.” “Хан” , “Вєжба” ⁵. Ця акція, що мала криптонім “Вахляж” (Віяло), коштувала українцям великих жертв. За кожну акцію саботажу німці мстилися українському населенню: розстрілювали заручників, палили українські села. Як стає зрозумілим із згаданої депеші, саботажі Армія Крайова проводила так, щоб сліди, підозріння та відповідальність падали на українців. Час нашим історикам дослідили й це питання.

¹ Тоді писалось “повстанча”, а не повстанська.
² Термін “підпільна держава” вживали й інші поневолені народи в роки війни, напр., Польща.
³ “Підпільні парламенти” існували в багатьох країнах.
⁴ Наголошуємо на титулі прем’єр, бо це сьогодні загальноприйняте і зрозуміле, а “секретар” асоціюється з іншим поняттям.
⁵ Польський текст: „Kalina. W zwiazku z sytuacja na froncie wschodnim pozadane utrudnienie mozliwosci transportowych niemieckich. W zwiazku z powyzszym NW poleca wzmozenie akcji sabotazowej w rejonie wezlow: Wolkowyjsk-Baranowicze-Brzesc-Zdolbunow-Lwow-Rrasne. Tereny rdzennie polskie oszczedzajcie.” „CHAN” . „Wierzba”/ .(NW - Wodz Naczelny).