CYMnet Logo CYMnet Banner
News/Home
About CYM
Archives
Help
Other CYM Sites
For Sumivtsi Only
МАР’ЯНКА МАРЕЦЬ:
«В мене дуже хороші очікування від майбутнього: особистого, організаційного і навіть державного…»


Кохання по-сумівськи - яке воно? Особливе чи звичайне? А якщо і особливе, то чим саме? Маємо сумівські сім'ї, які, напевно, знають відповіді на ці питання. Це, наприклад, сумівці з Тернополя - Андрій Синиця і Мар'яна Марець, які побралися у лютому цього року і  у яких ось-ось має народитися дитятко. Розмовляємо з Мар'яною…  

Прізвище
та ім'я
Мар'яна Марець
Осередок ТМО СУМ в Україні
Вік 23 роки
Час в СУМі 5 років
Сімейний стан, дітлахи одружена, при надії :)
Зайнятість готуюсь стати мамою
Зайнятість в СУМі по самі вуха :)
Чому я в СУМі доля
СУМ для мене це небайдужість
Най-най сумівський табір/захід ДНД-2 як особиста точка відліку
Улюблена музика гарна
Улюблене чтиво наразі "Вінні-Пух і всі-всі-всі."
Улюблене місто Тернопіль
Одним словом файно


Як Ти потрапила в СУМ? Яким було Твоє перше враження?
Після тривалого знайомства, і навіть, як мені здавалося, своєрідних перевірок, в СУМ мене привів Василь Федюк (Вуду). Особливо мене ніщо не вразило, навіть відчувала певний дискомфорт в новому товаристві. Запитання Юрка Заруцького "З якою метою прийшла в організацію?" здалося мені докором. В той час мені було просто цікаво, я шукала нового спілкування.

Пам'ятаєш день знайомства з Андрієм? Чи співпав він з днем Твого першого знайомства з організацією?
Так. Того дня голова осередку- Андрій Синиця – розповідав про сумівський однострій. Було цікаво :)

Будувати стосунки в організації було важко чи навпаки? У вас були якісь труднощі, пов'язані з цим?
Ми з Андрієм обоє схильні думати, що організація сприяла нашим стосункам. Спочатку це було цікаве спільне дозвілля, потім спільна сумівсько-помаранчева ідея, а далі вишиванка й дивне почуття, від якого ставало радісно і трохи бентежно. Важливо те, що потім нікому з нас не довелося вибирати між організацією й коханою людиною, пояснювати суть сумівського таборування і загалом багатьох інших сумівських акцій. Для нас все це було і залишається рідним і зрозумілим без слів.

Часто сперечаєтесь через розходження у поглядах на вирішенні якихось сумівських питань? Тобі частіше вдається переконати Андрія у своїй правоті чи навпаки?
Не часто, але трапляється. Іноді нам вдається порозумітися і виробити спільну позицію, але є речі, на які кожен з нас має кардинально різні погляди. Загалом ми намагаємося прислухатися до думки один одного. Переважно переконати вдається тому, хто справді є більш компетентним у конкретній справі.

Ваша сім’я дуже активна і в Тернопільському осередку, і на крайовому рівні. Відчуваєш якусь різницю в своєму організаційному житті до і після одруження?
Мабуть, ні. Це був закономірний ріст в осередку, коли споживацький інтерес переростає у почуття відповідальності і потребу давати. Якоюсь мірою із створенням сім'ї кількість часу, який я приділяла друзям - сумівцям, навіть зменшилася, але з іншого боку - зросло бажання "не втратитися". Це спонукало до активності. Легко й цікаво робити щось разом, особливо разом з коханою людиною. А ще у нас є житло, де ми завжди раді бачити сумівців, які вже великою мірою стали частинкою нашої сім'ї.

Цього року Ти була головним виховником і програмовою на підтаборі старшого юнацтва. Тобі не було важко, зважаючи на вагітність?
Важко було саме прийняти цю пропозицію від др. Святослава :) Більше тривоги було на підготовчому етапі. Я усвідомлювала, що від мого самопочуття залежатиме і моя дієвість на таборі. Я не була до кінця впевнена, що роблю правильно. Але коли табір розпочався, часу на переживання вже не було. Таборове життя так захоплювало, що про втому забувалося. А ще, може, нашому дитятку теж було цікаво на його першому таборі, тому клопотів з ним не було :)

Яким було ставлення Андрія до твоєї таборової "посади" ? Він не пробував переконати тебе відмовитись від ролі головного виховника?
Він переживав, але дуже вірив, що мені все вдасться. Він був моєю моральною підтримкою, дбав про побут, я знала, що Андрій допоможе мені навіть в тому, що не входить в його обов'язки на таборі. Зрештою, мені просто було кому нишком поплакатися.

Чи відчувала ти якесь особливе ставлення з боку виховників і впорядників, юнацтва?
Я просто не очікувала стільки розуміння й підтримки як від виховно-впорядницького складу, так і від юнацтва. Навіть таборові жарти, які мене стосувалися, були такими добрими і підбадьорливими. А ще пам'ятаю, як Дем'ян Пастернак з молодшого юнацтва прибіг до мене і, так зачудовано дивлячись на мій животик, запитав: "В тебе там дитинка?" Мені хотілося літати :)

Чим був для тебе корисний цьогорічний літній табір?
В першу чергу, це величезний особистий досвід, можливість внутрішньо рости і формуватися. Я мала змогу ближче познайомитися з нашим юнацтвом. Коли працюєш з роєм, коло твого спілкування є певним чином обмеженим. Головний виховник в полі свого зору має набагато більше юнацтва. Також «Дороговказ» – це хороша інвестиція в спогади :)

Продовж речення «Я щаслива, бо…
….. в мене дуже хороші очікування від майбутнього: особистого, організаційного і навіть державного :) Мене люблять, і я люблю – вже і зараз. А ще мені не соромно озирнутися назад.



 

Розмовляла-списувалася
Подр. Віка Коляда

Новини | Про СУМ | Архів | Довідник | СУМівські Cайти |
Електронна Пошта | Сторінка Виховників | Крилаті |
Легальне | Приватна інформація | Пишіть нам

Copyright © 1999-2017 Спілка Української Молоді. Всі права застережено.