Ірина Єндрієвська: «Були різні успіхи, але вони не лише мої, бо всі були здобуті завдяки співпраці з подругами і друзями»      Інтерв’ю з подругою Іркою Єндрієвською – Головою Крайової Управи СУМ в Канаді та Головою Світової Виховної Ради – ми планували давно. Подруга Ірка є однією з найвідоміших сумівок не лише на своєму терені, але й у світі. Напередодні Крайового З’їзду СУМ Канади ми розмовляємо з подругою Іркою про керівництво Крайовою Управою, справи виховні та особисте…

Подруго Ірко, як розпочалося Ваше СУМування? Чи Ви припускали, коли були юначкою, що займете провідні ролі на крайовому чи світовому рівнях?

Коли була юначкою, зовсім не думала про те, що сьогодні в мене будуть такі відповідальності, але як стала дружинницею, то дізналася, що є багато можливостей познайомитися з іншими сумівцями через різні проекти та табори. Я мала дуже розумних і далекоглядних батьків і виховників/менторів, хоча в той час не зовсім розуміла це – вони мене і ввели в громадське життя.

На Вашу думку, чим відрізняється праця на світовому рівні від крайового або осередкового?

Праця на всіх цих рівнях само собою відрізняється: на Осередковому - зосереджується довкола виховної праці з юнацтвом, на Крайовому праця складніша, бо потрібно подбати за добро Спілки цілого терену, щоб рішення покращили або скоординували працю, щоб була користь кожному не тільки на сьогодні, але й на майбутнє, а на Світовому рівні треба подбати про добро організації у різних країнах, де існують різні обставини, підходи, громадське життя тощо.

Які проекти виконує тепер Світова Виховна Рада?

Світова Виховна Рада щороку пропонує гасла і річниці. Минулого року відбулася друга Світова Конференція виховників. Маю на меті докінчити проект над правильником впоряду. Також хочемо спробувати зробити відеоконференцію з кількома теренами. Якщо ця спроба буде вдала, то можна буде залучати терени на різні семінари. Також хочу розглянути можливість зорганізувати вебінар (семінар по вебсторінці), щоб більше сумівців із цілого світу могли брати участь у семінарах.

Як за Ваше життя в СУМі змінилася виховна програма?

Виховні засади і мета не змінилися, а програми, розуміння наших ідей та цілей змінюються з кожним поколінням, яке перейшло через ряди СУМу. В Канаді, скажімо, з кожним поколінням емоційний зв’язок з Україною міняється... Наприклад, коли я виростала в СУМі, моїми виховниками були сумівці, яких ми називаємо повоєнною еміграцією – вони змушені були лишити свою Батьківщину, але ще пам’ятали Україну. Тому коли вони оповідали про Україну, то мали яскраву уяву і емоційно той зв’язок існував. Коли я, вже народжена в Канаді, старалася передати подібну інформацію про Україну, то моя уява і емоція базувалася на тому, чого я з книжок навчилася та від своїх батьків і виховників послухала, а у наступного покоління ще менший зв’язок з Україною.

Ваша каденція Головства Крайової Управи в Канаді скоро завершується, та наступного року буде Світовий Конґрес СУМу, правдоподібно в США. Ви згадували, що нову голову Виховної Ради будуть вибирати на Конґресі. Якою буде Ваша подальша діяльність в СУМ-і?

До цього питання ще не маю відповіді – побачимо, що далі буде в мої сумівській та в громадській праці. (Коли готувався матеріал, стало відомо, що подруга Ірка перебере рій старшого юнацтва в Едмонтському осередку).

Які пректи, зреалізовані Вами в СУМі, були найцікавішими та найуспішнішими?

Це єдине питання, на яке важко відповісти. Були різні успіхи, але вони не лише мої, бо всі були здобуті завдяки співпраці з подругами і друзями. Мала нагоду співпрацювати з багатьма творчими і відданими людьми.

Сьогоднішній світ дуже швидко змінюється, однак молодь має різні заняття - до кольору і до вибору. Чому вона повинна бути активною в СУМі?

Хоча є різні організації, СУМ є унікальною тим, що вона не лише українська молодеча організація, але і виховна, яка має за мету виховати громадян - здібних провідників, свідомих свого громадського обов’язку.

Чи Ви бачите якісь загрози нашій Спілці? Як можемо учаснити її, щоб вона лишилася доречною, зберігаючи наші фундаментальні стандарти та ідеали?

Можливо, загрозою Спілці є те, що ми маємо здатність легковажити нашими обов’язками і не вповні обізнані зі всіма аспектами нашої Спілки. Також загрозою може стати замкнутість самих в собі – тоді Спілка не буде рости і не буде доречною.

За Вашу каденцію було зроблено дуже багато у різноманітних напрямках діяльности організації. Які були Ваші пріоритети в діяльності організації?

Нашими пріоритетами було забезпечення Спілку в організаційно-адміністративній та фінансовій ділянках, розвинути виховну працю не тільки для молодшого юнацтва але і для старшого, щоб вони, дійшовши до переходу в дружинники, мали краще уявлення про те, яку вони ролю хочуть відіграти в громаді.

За останних 3-4 роки у СУМі збільшилася діяльність дружинників. На Вашу думку, як можна підтримати подальший розвиток дружинницької праці?

На мою думку, ми можемо підтримувати працю дружинників - бути добрими прикладами, дати нагоду спробувати, подискутувати. Давати поради і нагоду дружинникам вчитися на своїх спробах.

Незадовго керівництво перебирає нова Крайова Управа СУМу в Канаді; Яку одну пораду чи рекомендацію Ви маєте для нової Управи? Якими є сили, недоліки, можливості та небезпеки?

Кожний має свій спосіб і кожний має свою візію – одне що можу порадити новій Крайовій Управі: дотримуватися своїх принципів і старатися робити рішення на добро цілої Спілки.

 
Випитував
Друг Юрій С. Брода,
Референт Дружинників