CYMnet Logo CYMnet Banner
News/Home
About CYM
Archives
Help
Other CYM Sites
For Sumivtsi Only
Коментарі
з приводу перевидання коміксів
«Вбивства з наказу КГБ»



Степан Бандера
один з п'яти онуків Степана Бандери:
«Спілка Української Молоді завжди була в авангарді виховної справи. Після успіху з коміксами про УПА, було цілком логічно повторити цей унікальний формат подачі історії. Деталі вбивства Степана Бандери повністю підходять для такого формату, оскільки в цієї історії є всі елементи шпигунського триллера, особливо зброя, яка нагадує щось з фільмів про Джеймса Бонда. В майбутньому хотілося б побачити комікси про інші атентати: Симона Петлюри, Євгена Коновальця та інші. Проте, переконаний, що найбільш популярними коміксами будуть ті, які розповідають про наші історичні перемоги, не трагедії. Вважаю, що було б також доцільно видати комікси російською мовою.»


Андрій Гайдамаха
Голова Проводу ОУН:
«Розповідь у малюнках не завжди ототожнюється з комічними історіями, вона знає й серйозні теми. Це особливий вид інформаційного мистецтва, який розповідає історію скупим текстом та яскравими картинками. Перевидання ілюстрованої розповіді „Вбивства з наказу КГБ”, що його здійснив СУМ в Україні, дуже вдала й інформаційно багата публікація. Видавці влучно переплели розповідь у картинках зі знимками з фотоархіву Провідника ОУН, подаючи життєпис С.Бандери і його родини у фотографіях. Це результат плідної співпраці з Центром дослідження визвольного руху у Львові. Таким чином молодь зможе наочно ознайомитися з гідними обличчями видатної для історії України патріотичної родини і запам’ятати їх на все життя.»


Вахтанг Кіпіані
журналіст:
«Тридцять років тому сумівський журнал "Крилаті" вже друкував комікси бельгійського художника Нептуна про історію вбивства Степана Бандери агентом КГБ Сташинським. Ті числа місячника вже давно стали бібліографічною рідкістю й тому добре, що нині Спілка Української Молоді в Україні взялася перевидати й "переупакувати" цей оригінальний матеріал, доповнивши цікавою підбіркою фотографій та спогадом про батька Наталки Бандери. Поєднання традиційної для коміксів художньої техніки, яка не втратила актуальності і навпаки здобуває нових прихильників, і інформативних текстівок дає можливість ніби пережити останні роки життя видатного націоналіста. Переконаний, що подібна подача приверне, зацікавить постаттю провідника ОУН багатьох молодих українців. Його життя, вчинки та ідеї й дотепер викликають дискусії. І це добре. Я багато років цікавлюся цією видатною історичною фігурою і переконаний, що ідеалізм, жертовність Бандери та його патріотизм – це якраз те, чого так бракує нинішнім українським політикам.»


Віктор Рог
заступник директора Центру національного відродження ім. Степана Бандери:
«Образ лідера ОУН Степана Бандери традиційно викликає неабиякий інтерес. Оповитий ореолом містичної загадковості, легенд та стереотипів, загадковий керівник національно-визвольних змагань середини минулого століття заслужено зайняв лідируюче місце серед переліку визначних українців. Про Бандеру написано значну кількість книг, але окрему сторінку в цьому переліку займає історія скритовбивства Бандери 15 жовтня 1959 року, яка має на лише свою бібліографію, серед якої варто виокремити ґрунтовну книгу "Московські вбивці Бандери перед судом" (Мюнхен, 1965), але й фільмографію ("Атентат" Олеся Янчука). Розповідь у малюнках "Вбивства з наказу КГБ", яка вийшла з нагоди сторічного ювілею Бандери, в цьому переліку не губиться і займає цілком окрему позицію. Доступною для всіх читачів мовою малюнків автор змальовує підготовку, хід і наслідки вбивства. Влучним ходом видавців є своєрідний фотододаток, біографічний шкіц життєпису Бандери та зворушлива промова його доньки Наталки на суді над вбивцею батька.»


Вадим Карп’як
культуролог, програмний директор ФДР Медіасервісу:
«Нещодавно довелося «грати в слова» з десятирічною дівчинкою. Вона загадала слово на букву «к» і, задаючи уточнюючі запитання, мені здавалося, що це «книжка». Але коли я був певен своєї перемоги то моя візаві сказала: «Ти що!!! Діти книжок не читають!». Виявилося, що її слово було «комікс». Як умів, я пояснив їй, що є діти, які все-таки книжки читають, але є і дорослі, які полюбляють комікси, і що в цьому випадку від віку нічого не залежить. З такої нагоди я навіть віддав своїй опонентці книжечку коміксів «Україна в боротьбі», з якої вона нарешті зрозуміла, хто такі УПА і чого вони хотіли. Але після цього юна леді просила мене почитати-подивитися ще «чогось такого ж». Тепер я маю що їй дати. Не можна сподіватися від дітей і юнацтва, що вони самостійно сядуть вивчати томи історії, але можна сподіватися, що така серія коміксних видань, яку започаткував СУМ в Україні, підштовхне когось із юнацтва до серйозного захоплення цією темою. Це як максимум. Як мінімум – діти, та й деякі дорослі, складатимуть уявлення про свою країну не з чужих голів, а силами добрих художників і вигадливих впровадників.»

Новини | Про СУМ | Архів | Довідник | СУМівські Cайти |
Електронна Пошта | Сторінка Виховників | Крилаті |
Легальне | Приватна інформація | Пишіть нам

Copyright © 1999-2017 Спілка Української Молоді. Всі права застережено.