“Мандри”: “Світ – дивний безмежний рай…”
29 червня – 1 липня на оселі СУМ в Елленвілі, Н.Й. вдруге відбувся фестиваль “Надія Є!”, на який завітав київський гурт “Мандри”. Тисячі глядачів мали нагоду стати частиною грандіозного інтерактивного концерт-шоу з професійною сценою, якісним і потужним звуком, світло та спецефектами, які занурювали їх у океан емоцій і мрій. Шоу видалося феєричним, не залишивши байдужим нікого.

Музиканти ретельно готувалися до свого дебютного концерту в Америці, в якому в двогодинній програмі представили як пісні з нового альбому “Світ” (2011), так і випробувані часом хіти такі, як “Дорога”, “Вітре цигане”, з якими асоціюється назва гурту, й багато інших відомих пісень. Назва “Мандри” чітко відображує філософське світвідчуття учасників гурту. Якщо на початку творчости назва відтворювала бажання мандрувати світом, виконуючи українські народні пісні в роковому звучанні, то останнім часом “мандрівники” люблять подорожувати також і різними стилями музики, постійно експерементуючи в ритмах міського романсу, паризького шансону, блюзу та реґґі.

Ці мотиви можна легко розпізнати в новому альбомі “Світ”, над яким фронтмен групи Фома (Сергій Фоменко) і його музиканти працювали більше трьох років. Ліричний, мрійливий, а іноді драматичний настрій альбому ввібрав в себе споглядально-філософське відношення до світу. Як зізнався Фома у коментарі до відеокліпу на пісню “Світ”, життя навколо нас є пустелею, в якій людям важко бути собою та знайти друзів, незважаючи на те, що навколо багато людей. Пісок ніби затягує нас і не дає людині бути вільною та робити те, що потребує душа… Але в нас є небо та мрії, завдяки яким люди можуть стати вільними та щасливими:
Світ - дивний безмежний рай
В морі гірких солоних сліз! (“Світ”)

Благодійний вечір
Спілкування є однією з болючіших проблем сучасности; приємно, що музиканти “Мандрів” стали містком, за допомогою якого було налагоджено спілкування між різними поколіннями сумівців, які взяли участь у благодійному вечорі у п’ятницю 29 червня. На ньому “Мандри” відіграли приватний концерт для найпалкіших шанувальників. Оргкомітет імпрези спеціально підготував для цього Велику залю, внутрішній простір котрої був поділений легкими різнокольровими полотнами у марокканському стилі, які нагадували шатра, що заманювали та поглинали уяву, відображуючи основний атрибут “мандрівної” ідентичности музикантів. Менеджер оселі Андрій Стасів та Голова Крайової Управи друг Андрій Бігун у своїх виступах підкреслили зусилля на покращення умов проживання на оселі та місію СУМу як організації підтримувати виховні, культурні та спортивні програми під час літнього таборування на оселі. Цей заклик знайшов щирий відгук у гостей вечора, котрі щедро жертвували на Капітальну Компанію Розбудови Оселі.

Зустріч з вишкільниками.
У четвер, 28 червня, відбулася дуже зворушлива зустріч “Мандрів” з таборовиками вишкільного табору СУМ на оселі в Елленвілі. Вона проходила у формі інтерактивного обміну – спочатку співали вишкільники, потім декілька пісень Фома співав разом з ними, а закінчилась зустріч міні-конференцією, під час якої Фома відповів на запитання сумівської молоді та прикрасив зустріч виконанням “Калини” у своїй унікальній вокальній манері. Найбільшою несподіванкою для Фоми були хорові обробки його пісень “Світ” та “Не спи моя рідна земля” (Максим Лозинський, соло), здійснені Андрієм Стасівом. “Це дуже круто … мені цікаво було б привезти такий проєкт в Україну”. Саме так відреагував Фома, почувши нестандартне звучання своїх пісень у виконанні хору вишкільного табору в поєднанні з інструментальним супроводом гітари (Максим Лозинський), труби (Андрея Василик) та піаніно (Андрій Стасів). Вражений емоційно, Фома пошкодував, що на місці не було звукозаписуючої студії, щоб записати декілька пісень разом.

Емоційною була зустріч і для 117 таборовиків, які приїхали з близько 20 осередків Америки та Канади, щоб відбути вишкіл й майбутньому стати виховниками та провідниками у своїх громадах. Більшість з них ніколи не мали досвіду спілкування із провідними музикантами України. Найголовніше, що під час зустрічі був налагоджений духовний зв’язок з Україною – батьківщиною наших предків, першопочатком нашої мови та культурних традицій.

Про патріотизм
“Мандри” виявилися не тільки яскравими провідниками сучасної української культури, але і виразниками патріотчних ідей, які запалюють молодь.

Виконуючи такі пісні “Мандрів”, як “Не спи моя рідна земля”, “Калина” та інші на американській сцені 14-річний сумівець Максим Лозинський намагається пробудити почуття гідності та патріотизму серед українців, які живуть далеко поза Україною:
Не спи, моя рідна земля! Прокинся, моя Україно!
Відкрий свої очі у світлі далеких зірок.
Це дивляться з темних небес
загиблі поети й герої - всі ті, хто так вірив у світле майбутнє твоє.

На зустрічі з таборовиками, а згодом і на концерті, Фома виконував згадані вище пісні разом з Максимом. Це було дуже зворушливо – на сцені виникло свого роду побратимство. З інщого боку, чи то в обробках українських народних пісень, чи то в своїх оригінальних піснях “Мандри” досягнули тієї повноти гармонійного звучання, яке єднає українців, вселяє віру й оптимізм. Це, вочевидь, найголовніше враження.

Запам’ятався ще один важливий момент: під час зустрічі з вишкільниками Фома підтвердив свою прихильність до української рок музики й української мови, і, на відміну від багатьох попсових виконавців, котрі перейшли на російську мову в пісенній творчості, не женеться за дешевою популярністю в Росії.

Свято Героїв.
Говорячи про героїв, не можна не згадати, що в неділю 1 липня на оселі СУМ в Елленвілі відбулося Свято Героїв. Після Архиєрейської Служби Божої, відслуженої єпископом Стемфордським Павлом, відбувся урочистий апель вишкільного табору та покладання вінків до пам’ятників героїв, які віддали своє життя за незалежність України – С. Петлюри, Є.Коновальця, Ю. Шухевича, С. Бандери.

Людська пам’ять живе поки є в ній місце для героїв; але не тільки герої творять історію. Найважче зрозуміти, що кожен з нас так само творить історію та націю. Тому, найкращою пошаною для героїв є наше наслідування їхнього прикладу. Наш збурений світ завжди дає привід для цього - щоб виявити свою любов до України зараз не потрібно вмирати, але для неї потрібно жити, говорити по-українськи, творити в її ім’я і складати пісні:

Я тобі повім про мрію золоту,
що палким вогнем горить в моєму серці.
Про щасливий край, про радісних людей,
де життя кидає виклик смерти. (“Не спи, моя рідна земля!”)

Для багатьох з нас Україна є мрією, яка живе у серці. Не може воно бути щасливим, коли нещаслива Україна, а тому все наше життя, судячи зі слів пісні, то є виклик смерті або тим, хто бажає її Україні. Так воно чи ні – вирішувати кожному.

“Фестиваль “Надія є!” - надзвичайно корисний для української громади Америки. Завдяки цьому фестивалю українці діаспори, особливо молодь, мали нагоду почути сучасну українську пісню, відчути пульс сьогоднішної України та запізнати виконавців, котрі репрезентують сучасну українську культуру,” – поділився своїми враженнями Голова Крайової Управи СУМ в Америці друг Андрій Бігун.

Другий фестиваль “Надія є!” залишив дуже позитивний досвід про “Мандри”, про українську молодь Америки, яка полюбила українську пісню, а через неї пізнала більше про Україну, а також про міжкультурний діалог, який завдяки “Мандрам” дозволив об’єднати українців різних країн. Оргкомітет розпочав роботу над проведенням наступного фестивалю “Надія є!”, а тому в прямому сенсі фестиваль виправдав свою назву та сутність – НАДІЯ Є!

Віктор Курилик - Пресовий референт КУ СУМ