За ініціативи та самої дієвої участі Сквирського осередку СУМ в Україні вийшла книга «За покликом душі». Тридцять авторів земляків, поетіві прозаїків надали власні твори.

    Презентація була поважна. В одному залі вся влада: голова РДА, головний райдеп, мер, директори шкіл, начальник відділу освіти, доктор пед. наук, ректор Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів Наталія Іванівна Клокар, ну і майже всі живі поети і прозаїки, що ввійшли до книги. Серед таких, зрозуміло, цікавезні особистості. В одних, власні біографії куди, як переважують їх творчі потуги, в інших, так і хочеться впірнути в феєрію слова. Кошти на книгу виділив старенький, сивий мужичок, що вік проробив в Сибіру. Щось стрельнуло в його серці і чоловічок зробив широкий жест. Так з’явилась книга в твердій палітурі в майже три сотні сторінок.

    Робоча назва, яку ми витиснули із власних запасів із Василем Скридом була «Поводир». Такий собі маргінальний рефрен до славетного «Кобзар». В цьому, щось було. Наша книга тулилась, як мале, неотесане хлопя, до старого, мудрого, всезнаючого сліпого кобзаря. Та вірш Валерія Коваля, на жаль, уже мав таку назву. І його «поводир», абсолютна жертва іронії і попускання з боку автора, звичайно, підточував нашу світлу ідею нашого власного Поводиря.

    Тому – то довелось змиритись із штампом, що його інтуїтивно відчув наш професор, Василь Іванович Цимбалюк. Він метр педагогіки і автор купи навчальних посібників з української літератури.

    Дивним, містичним збігом обставин презентація співпала з днем народження професора. І той в свої сімдесят п’ять років одержав вітання від всієї громади. Квіти, медаль від міста, вітальні адреси від вчителів, дітей, колишніх учнів. Олександр Заболотний, начальник відділу освіти подарував підручник з української мови для 10 класу по котрому вчаться діти України і автором котрого він є сам. Там був милий підпис: «моєму вчителеві частка праці котрого є в цій книзі». Вчитель і учень поруч на сцені і в житті – сентиментально і сердечно.

    Вочевидь, я знав, що матиму слово, тому приготував таку-сяку схему виступу. Знав же, напевне, що характер виступу буде змінено, бо градус емоцій залу ставить остаточну крапку в такій справі.

    Варто було вийти на сцену, як велелюдність залу сколихнув приспані асоціації і на пам'ять прийшла якась нікчемна цитата із епохи початку китайської революції. Я сказав: «Сьогодні над Сквирою світить два сонця. Одне від Бога, в його орбітальній вічності, а друге запалив своїм ювілеєм в наших серцях шановний пан професор Василь Іванович Цимбалюк». Ще кілька побажань, цим і обмежився. Далі розповів про п. Зенона Гальковича, голову ООЛ в США і його гарний подарунок для осередку – Повне зібрання літопису УПА. Там серед імен та документів вперше я віднайшов спогади про Людмилу Фою, нашу землячку. Її оповідання ввійшло до книги. Вона для нас тоненька ниточка, що в’яже із стертим, розтерзаним поколінням 30-х, 40-х, котре виношувало ідеї Незалежної України.

    А ще втішався, як дитина, за відкриття Леоніда Бондаря Дністрового. Члена спілки письменників з 1939 року, фронтовика, котрий, як справжній поет мав чисте сумління і совість. В його поезії Голодомор прозвучав ще в сорокових і розплата – десятиліття в таборах ГУЛАГу.

    иказав переконання, що такі амбітні, креативні і самодостатні українці, якими є автори щойно народженої книги, ніколи б не зібрались в інший спосіб, крім нинішнього – презентації книги. Навіть, думаю, що кожен із авторів уже встиг перечитати власні твори по кілька разів, і лише мені, як технічному редакторові довелось перечитувати всі їх праці. І, враження неоднозначне, але з великим знаком плюс . Тож,читач, знайомлячись з творами безперечно потрапить у вир історичних подій, соціально-побутових стосунків, полине під супровід ліричної мелодії до вершин радості, відчує красу природи й гордість за свою малу батьківщину; захоплено переживе плетиво дихання давніх часів і сучасності, патріотичні мотиви – і нотки інтимної лірики та щирі жіночі почуття…

    Гальчинський Анатолій,
голова Сквирського осередку СУМ в Україні