Останній номер осередкової газети «Гарт» - №32. Ми таки маємо щось незмінне в цій молодіжній каруселі. Тому-то програму «Репортер», що її ініціювали і почали вперто впроваджувати, підтримали місцеві журналісти: заслужені, такі, як п. Катерина Бондарчук та і просто члени Спілки журналістів, як п.Оксана Славінська та п. Віталій Гудзенко. В творчій лабораторії пройшли вишкіл два десятка юнкорів.

    Про деякі із зустрічей трішки детальніше.

    …Наші гості водночас і волонтери, і місіонери, і студентки із Швеції десь з-під Стокгольма. Їм пропонували місіонерську поїздку в Україну, Монголію… за власні кошти. Грошей до Улан-Батора не вистачило. Далекувато. Вирішили нести Слово Боже українцям. Потусуються в Білій Церкві, ще поїдуть до Одеси на кілька днів.

    Всі закінчили школу і провчились один рік в біблійному університеті. Мріють про майбутні професії. Хтось бачить себе менеджером, хтось вчителем, інші соціальними працівниками. Їх принцип-Бог і весь світ. Вони зробили вагомий крок в житті - уникнули згубних звичок: паління і вживання алкоголю. Вони мріють про кохання і сім’ю. Ідеал чоловіка – віруючий, для нього над усе Бог і потім вона, єдина і неповторна. З ним затишно і надійно, він турбується про неї і їх родину. Їх правило – шлюб перед Богом, а тоді вже секс …

    Світ захоплень дівчаток із країни фіордів-футбол, танці, музика, читання книг.

    Загалом, між нами багато спільного, хіба що власний досвід у кожного свій. Одна із дівчаток, Юлія, полька. Вона виїхала до Швеції, стала студентом біблійного університету, але повністю утримує себе сама. Її навчання – це 12 тис грн.. (у перекладі на українську національну валюту), за квартиру і харчі мусить дбати теж сама. Вона працює прибиральницею по шведських квартирах. Її заробіток в 3 тис грн.. цілком покриває її витрати. Вона дуже горда, що може сама собі давати раду в житті.

    Виявляється в біблійний університет можна записатися, досить подати рекомендацію від пастиря Церкви, від одного із поручителів – братів (сестер) Церкви і заповнити анкету. Зрозуміло, англійською. От, і мотивація для навчання іноземних мов.

    Луценко Юля, Луцька Анастасія, Парасюк Вікторія подарували дівчаткам сувеніри і цукерки.

    Валентин Гитченко був гідом по Сквирі. Юні журналісти отримали безперечно гарний досвід і зрештою, задоволення.

    Остання зустріч юнкорів відбулась із Зіновієм Гальковичем. Він в Сквирі бажаний гість і вже знана людина. Був спостерігачем на попередніх виборах, він передав для осередку Повне зібрання літопису УПА. Книги сумівці передали до наукової бібліотеки Сквирського ліцею. По документах Літопису Сергій Гальчинський готував матеріали до прикладної конференції, що відбулась в КПІ в травні по темі «УПА в боротьбі із німецькими окупантами». Зенон Галькович уже зустрічався із ліцеїстами і тоді він читав лекцію англійською (на бажання ліцеїстів). Нині під приціл запитань юнкорів він вів розмову українською. Добрий гумор, гарна ложка іронії і в один момент п.Зенко створив добру, товариську атмосферу. Питання в кожного із юнкорів будувались в його власній логіці. Тому і довелось гостеві розповідати про життя в Америці, про власну сімю, про друзіві побратимів, про службу у війську і про гордість – власних синів і, їх сімї, внуків. Це був легкий прочерк по долі, яка зліпила неповторний візерунок із несподіваних зустрічей,радостей, втрат…

    Цікавою була розповідь про життя української громади. А теза «при відборі працівників на роботу в банку віддаю перевагу українським жінкам» так припала до душі нашому журналісту Віталію Гудзенку, що він її взяв за титульний епіграф статті про пана Зенка в місцевій газеті «Вісник Сквирщини». На завершення зустрічі творчому юнацтву п.Зенко побажав «Не бійся! Випробовуй себе! Ніколи не журися, вір у власні сили і здолаєш все!»

    Гальчинський Анатолій,
голова Сквирського осередку СУМ в Україні