З юнацтвом в акції працювали подр. Наталя Смоліна, Леся Сопіженко. В короткому часі сквирянам передали біля 300 листівок, свічки пам’яті і відбулася найважливіша частина містерії – особистісне спілкування. Це дуже важливо почути із вуст сотень земляків поважне схвалення і солідарність ініціативам сумівців. В цьому часі усвідомлюєш з абсолютною ясністю -  пам'ять про голодомор стала частиною персональної історії кожного українця.

     Біля пам’ятного знака жертвам голодомору відбувся молебень, що його провели отці УПЦ КП. Квіти до пам’ятного знака поклали заступник голови Сквирської РДА п.Олександр Левчук, від організації ветеранів п.Микола Шевчук. Серед купки городян, що приєднались до акції – представник партії Свобода.

     Активними були сумівці Сніжана і Сергій Сопіженко, Наталя Щеглюк, Настя Пасічник. Др.Віктор Гладун працював із відеокамерою.

Фото

     Враження. Дивними у виступі п.Миколи Шевчука перед громадою були його роздуми: «…голодувало Поволжя і Білорусь, голодували люди і у нас… Нині розвелось провокаторів по Україні… виступають проти влади…» Нормально сприймалось із вуст поважного чоловіка: «…гірко, що на найкращих чорноземах у світі в землю полягли мільйони»

     Відлуння вражень.  Тож ми продовжуємо плутатись між трьох сосен, а з вуст поважних людей не чуємо: за віщо, за які гріхи Господь покарав українців. Ні, Господь не карає, він вселюблячий, він дає вибір. І які вчинки наших дідів призвели до лютої трагедії цілого народу?

     В Польщі я бачив пам’ятник орляткам. Це поляки згуртувались від старого до малого і зупинили кривавий потік більшовицьких кінних армій. Там  величезні жертви, та вони стали дзвонами гордості за мужність і звитягу. У нас… десятки Крут, безіменні могили, розбрат і зневіра. Загартовані  в боях мужики махнули рукою і подались на власті хутори. І відповіли Голодомором з мільйонами жертв.

     Коли в тридцятих НКВДисти пинали чобітьми священника із села Кам’яна Гребля, потім стягнули руки дротом і потягли в невідомість, все село плакало і мовчало. І відповіли мільйонами синів у братських могилах Світової війни.

     Згадайте, як з’явились моря  на Дніпрі. Покрила муть-каламуть козацькі могили. І вимивала вода, і з’являлись на світ-сонце домовини із тілами предків. Їх крутило і несло у Чорне море. Чи не ганьба лягала на голови нащадків. Вам закортіло дешевого струму? І Чорнобиль утамував жадобу. І відповіли мільйонами.

     Нинішня влада, як і двадцять років поспіль – очолюється розумними (без лукавства), освіченими, ерудованими, мудрими на свою руку людьми. Але всім бракує духовності. У нас голодомор духа і духовності. І ми вперто  відповідаємо мільйонами.

     Список наступного мільйону вже відкритий? і допоки ми будемо говорити про Поволжя чи Білорусь, шукати провокаторів і думати, як викрутити власне коло у протиріччях нинішнього часу - думаймо ,  які ми по рахунку в новому мільйоні, а наші діти..? То за віщо  нам долею уготований Голодомор?  І чи вистачить мудрості і сили соловїного народу вслід за Самуїлом воззвати до Господа : «згрішили ми , бо залишили Господа і стали служити Ваалові і Астарті, тепер визволи нас від руки ворогів  наших, і ми будемо служити Тобі»