Беркут-гра переможців, змагання титанів, випробування прометеїв,-так могли б сказати древні греки і не погрішили проти істини.

     Перемога перша. Всі рої юнацтва: Яструби, Ліцейські ворони,  Орлята, Нова зміна, Соколята, Козаки вишикувались на центральному стадіоні міста уже о 7 годині ранку. За годину по тому, маршем здолали відстань до Великоєрчиківського лісу.

     Перемога друга, найважливіша. Її одержав кожен, долаючи власну лінь, інерцію, слабкість. Кожен віднайшов власне місце в команді. Перемогти могли лише  ті у кого в рої товариський дух, оптимістичний настрій, взаємна підтримка і доброзичливі стосунки. І в довершення з роями їх долю ділили самі «класні» виховники: Ігор Бусол, Юрій Перлов, Василь Демчак, Микола Чумак, Марина Шендерівська, Ірина Золотаревич, Анатолій Гальчинський.

     Птаство переспівами місило лісову тишу. Сором’язливий вітерець лоскотав галуззя ще сонних грабів, в’язів, кленів, дубів. Під ногами і навколо - килим первоцвітів: рясту, медунок, зірочників, копитняків. Сила і спокій лісу поглинув емоції і пристрасті вуличного юнацтва. Рої розпочали змагання, достойне Олімпу.

     Етапи  гри підготували сумівці: «Спартанці» (Валерій Бабанов, Назар Золотаревич) - тут змагались у вправності володіння м’ячем, точності попадання в ціль і взаєморозумінню в команді; у «Фортуні» (Оксана Цимбалюк, Юрко Григоренко) - всі випробовували удачу і , можливо, свої парапсихологічні здібності. Спробуй угадати який із сотні різнокольорових листочків і є «переможним». «Натуралісти» (Сергій Титаренко, Сергій Глущенко) - тут  беркутівці  мали виказати знання флори і фауни рідного краю; «Ерудити» (Настя Юрчук, Оксана Іванчук) - громада мала визначити власну ерудицію; у «Скульпторів» (  Наталя Гальчинська, Максим Гусєв, Катерина Барвіцька) - визначався рівень сили колективної фантазії і знань. Спробуйте тілами вибудувати всі букви  українського алфавіту. І в довершення «Розпалювання ватри» (Сергій Гальчинський, Андрій Левчук, Віктор Майорко) - переможе той, у кого сірники не відсиріють за 30 секунд перебування у казані з водою, а потім один сірник дасть вогонь достатній, щоб перепалити суддійський шнур.

     За вдале подолання завдань на етапі рій отримував різнокольорові клаптики із буквами, із яких в по завершенню мав викласти прислів’я. І це не стало перешкодою до переможного фінішу. А народна мудрість : перемагай труднощі розумом, а небезпеку досвідом,- набрала особистий характер.

     Ще варилась каша, та, що з «димком», злітав до небес жовто-блакитний прапор, а лісову тишу розривало дружне: «Ще не вмерла України ні слава, ні воля…», сипали із щедрих рук cуддей грамоти і дипломи: «.. за дружність, вірність, витривалість, волю до перемоги…».І багато хто всміхався відчуттю майбутнього, в котрому чекають подорожі, походи, мандрівки, цілий світ кольорів, емоцій, сили, енергії, бадьорості.

(Матеріал підготувала подр. Наталя Гальчинська)