Ukrainian Youth Association (CYM) -- proskuriv

Йду лісом. Справа - хрести. Зліва - хрести. Дерева якось зловісно обмотані рушниками, крізь загальний шум пробиваються звуки дзвону - це плач за загиблими... моторошно стає...

Попереду головний політичний бомонд, на чолі з главою держави В.А.Ющенком. Сьогодні тут є усі: політики, школярі в білих сорочечках, робітники, митці, кухарі, вчителі, студенти, представники різний громадських організацій, невгамовні журналісти....В поглядах багатьох читаю подив, жах і скорботу. Почався молебень, боюсь, щоб усе це не перетворилось у звичайнісінькі політичний мітинг, ні-моляться... Що з це за місце таке: ліс чи могила? В архівах віднайдено документ про те, що у Биковнянському лісі для потреб органів НКВС відведено земельну ділянку для "Спецпризначення" площею 5 га. Чому відкрили ще один "могильник"? Справа в тому, що грізна, каральна машина працювала на всю потужність, тому "місць" у Бабиному Яру та в інших місцинах, вже не було, тому вирішили, що непогано було б заривати трупи тут, у лісі-подалі від людського ока. Це страшне місце люди ще називали "зелений паркан".

Правду про Биківню намагались справно приховати. Так на початку1945 року в Биківні працювала Державна комісія із встановлення фактів злодіянь німецько-фашистських загарбників. Ця комісія встановила, що в биковнянському лісі, за "зеленим парканом" поховано жертви німецько-фашистських загарбників. В 1981 році Радою Міністрів УРСР було створено ще одну комісію, а в 1987році-ще одну чиї висновки були таким самим-жертви німецько-фашистських окупантів. І лише 1989 року ,22 березня громадськість дізналась правду. На шпальтах газети "Вечірній Київ" було опубліковано те, що в ході кримінальної справи, порушеної прокуратурою м. Києва отримані докази про те, що :під Биківнею закопано злочинно вбиті жертви cталінських репресій.

Молебень закінчився. Висновок один: ми повинні пам'ятати про тих хто будучи українцем заплатив таку страшну ціну-життя. Але пам'яттю все не обмежується, ми повинні ніколи більше не допустити, щоб подібне повторилось, бо інакше смерті наших героїв були марними.

подруга Леся