Нарешті Центральна Виборча Комісії оприлюднила остаточні підсумки голосування у першому турі на виборах президента України. Як і прогнозувалося, перемогу здобув Віктор Ющенко, у нього 39,87%. Почесне друге місце отримав Віктор Янукович. А друге місце у нього ТОМУ ЩО 39,32 %.

Таким чином, найсміливіші прогнози обидвох штабів про абсолютну перемогу у першому турі не збулися. Юлії Тимошенко, яка була адептом єдиного переможного туру Ющенка, довелося знову розводитися про злочинні фальсифікації влади. Натомість лобісти бліцкриґу Януковича вже в ніч з 31-го на 1-ше терміново скасовували замовлені раніше бенкети на честь возсідання свого патрона на троні. Витримавши зовсім недженмельменську паузу, ЦВК розставила всі крапки над “і” та кинула кандидатів у боротьбу за право присягати на Пересопницькому Євангелії. Тому варто проаналізувати їхні шанси на президентство, виходячи з уже наявної офіційної інформації.

Зрозуміло, що різниця у 155 тисяч голосів не є вирішальною і такою, що дає можливість лідерові опозиції розслабитися напередодні 21-го листопада. Але певні причини для оптимізму у нього все ж таки є. Однією з найголовніших таких причин можна вважати підписану угоду з лідером соціалістів Морозом. Це не означає, що його 5% набраних голосів автоматично перейдуть до “народного кандидата”, але можна сподіватися принаймні на зайвих три відсотки. Крім того, за статистикою Східна Україна у других турах традиційно голосує млявіше, а Західна навпаки – активніше. Це викликано тим, що східняки не є аж такими свідомими у перевагах свого кандидата, в той час як галичани та іже з ними часто-густо вважають, що в першому турі розберуться і без них, а вони вже підійдуть зі своїм короваєм до головної частини свята.

Окремої уваги вимагають і регіональні еліти. Голови адміністрацій різного рівня, звичайно ж, зазнають тиску по владній вертикалі. Але це зовсім не означає, що вони цьому тиску обов’язково піддаються. Найчастіше держчиновники воліють спукати все на гальмах і саботувати “цінні вказівки”, вичікуючи, чим усе закінчиться. В цьому сенсі перемога Ющенка у першому турі дає величезну психологічну перевагу. Кому хочеться працювати на того, хто програв? Зате всім хочеться потиснути руку переможцеві і десь у розмові вставити слівце про те, що “я теж боровся з режимом, не виконуючи злочинні накази”.

Єдине занепокоєння викликає внутрішньоштабна робота претендента на перемогу. За свідченням багатьох людей, місцеві відділи Ющенка дуже часто не могли координувати роботу своїх працівників і навіть не могли знайти застосування людям, котрі самі зголошувалися до допомоги. Як наслідок, не на всіх дільницях були обіцяні автомобілі для супроводу бюлетенів до ТВК, спостерігачі часто були абсолютно непідготовані юридично, а вже після виборів не було виявлено жорсткої реакції на спроби фальсифікації. Останній пункт може дати підставу владі розв’язати собі руки у другому турі, наплювавши на всі норми пристойності.

З іншого боку, команда чинного прем’єра має перед собою значно складніші завдання. Компанія “Я.” серйозно вірила у те, що вони наскоком переможуть у першому турі, для чого виклали всі козирі – статус державної мови для російської, подвійне громадянство, підвищення пенсій, приїзд Путіна і так далі. Для другого туру сюрпризів уже не залишилося. Зате залишилися і починають накопичуватися проблеми. Пенсійний Фонд уже заявляє про дірку у своєму бюджеті розміром в 5 мільярдів гривень, в деяких областях уже затримують видачі пенсій, ціни на м’ясо і бензин скачуть як коні, інфляція росте. На виконання всіх передвиборних обіцянок кандидата від влади одного річного бюджету України вже буде явно замало. Але це тільки економічні негаразди.

Є ще значно тонша річ – імідж. Зусиллями московських політтехнологів Януковичу старанно виписували образ міцного господарника і справжнього “мужика”. Вперше цей образ дав тріщину у Івано-Франківську від потрапляння у широкі груди проффесора одного курячого яйця. А тепер ризикує і зовсім завалитися від тих смішних пояснень, якими команда чинного прем’єра відгороджується від теледебатів з Ющенком. Мовляв, нам треба дебатувати справами і взагалі, ми дуже ображені, нехай Ющенко спершу вибачиться. Такі “відмазки” звучать щонайменше несолідно і свідчать про повну кризу у штабі Януковича. Зрозумівши це, штаб не видав на гора якоїсь дієвішої аргументації, а під тиском “клієнта” погодився на дебати в прямому ефірі, які за визнанням більшості штабістів будуть для “Я.” самовбивчими. Кожен вільний виступ кандидата від влади без папірця закінчується якимось перлом – або опонентів “козлами” обізве, або пенсіонера відішле на три букви.... А тут цілих сто хвилин треба говорити. За цей час стільки можна наговорити, що ніякі рекламні мільйони уже не відмиють імідж шахтарського господарника.

Та й з адмінресурсом справи кепські. Все, що могли використати – уже використали в першому турі. Вище голови не скочиш і навіть славна Донецька область не може дати більше ніж 110 % відсотків голосів.

Тому Ківалов за командою Медведчука максимально довго, як це дозволяє закон, тримав паузу з оголошенням результатів першого туру. По-перше, це дало можливість об’єднаній медведчуківсько-донецькій пропаганді брехати про перемогу Януковича у першому турі. По-друге, на половину скоротило для Ющенка період передвиборної агітації, бо до офіційного оголошення результатів першого туру агітація заборонена законом.

Отут і починається найцікавіше. Влада приперта до стіни і може піти на непередбачені здоровим глуздом (але передбачені Кримінальним кодексом) заходи задля свого виживання. Натомість Ющенко має варіанти для маневру, але може не скористатися ними, засліплений вірою в свою перемогу. Так що справжня боротьба тільки починається. І те, як вона закінчиться, ЗАЛЕЖИТЬ ТІЛЬКИ ВІД ТЕБЕ. Не сподівайся на штаби, Ющенка, ПОРУ та інших потрібних людей. Вставай з канапи, знайди своє місце у цьому процесі, щоб після перемоги і ти міг при нагоді розповісти історію про успіх.