Інформаційна довідка про поховання

    Неподалік села Лисовичі Стрийського району Львівської області є поховання вояків І куреню Легіону Українських Січових Стрільців, які загинули протягом 30 травня – 2 червня 1915 року в бою з російськими військами.

    2 – 5 травня курінь Коссака відновивши становище в районі гори Маківка, перейшов у наступ. Перейшовши через Тухлю, Камінку, Сукіль, Поляницю і Тисів, усусуси вступили в Болехів і кілька днів простояли в запасі. Їх радо вітала Наталя Кобринська та свідомі українці, які в українських збройних формуваннях вбачали майбутню армію. Переслідуючи ворога, що відступав УСС провели важкі бої на форнті Стрий – Болехів.

    У найважчому становищі опинився І курінь легіону УСС, який обороняв позиції під Лисовичами і потрапив в оточення, вибратись з якого, вдалось лише частині куреня. Окрім убитих і поранених значна частина січових стрільців потрапила у полон. Загальні втрати січових стрільців під Лисовичами становили – 15 вбитих (серед них: сотник Остап Буксований, четар Антін Артемович, хорунжі Олена Степанівна та Володимир Свідерській і двоє невідомих стрільців з Болехова), 50 поранених та близько 150-ти стрільців потрапили у полон.

    Другий курінь Василя Дідушка не допустив москалів Болехова і став центром опору наступу росіян. 19 стрільців були похованими на окремому стрілецькому цвинтарі на околиці села Лисовичі біля старого дуба при шосейні дорозі до Галича.

    Посеред цвинтаря стоїть дуб, під яким, за легендою, зупинявся імператор Франц-Йосиф, а по обидва боки від дубу висаджені дві липи, як символ того, що імператора супроводжували два міністри.