Журнал «Крилаті» за допомогою усіх небайдужих українських авторів підготував збірочку творів для дітей про страшні й трагічні сторінки нашої історії. Про Голодомор. Не треба лякатися цієї теми, треба вміти про неї говорити з дітьми. Наша збірочка може допомогти в цьому. Ось що каже дитячий психолог, кандидат психологічних наук Людмила Гридковець:
«Тема Голодомору є дуже складною не тільки для дітей, але й для дорослих. Вона тяжка і болюча, але водночас є дуже важливою у віднаходженні власної національної ідентичності українця. Якщо її замовчувати, то активізованим є лише колективне несвідоме (генетично переданий історичний та релігійний досвід народу), що пробуджує найпотаємніші страхи як окремої людини, так і нації в цілому. Переосмислення цього досвіду дозволяє послабити неусвідомлені невротичні реакції і спрямувати розвиток нових поколінь у конструктивному руслі».
Оскільки збірка друком ще не вийшла, а із тематикою Голодомору щороку стикаються учителі, виховники, батьки, ми вирішили подати її хоча б у віртуальній формі.
Сподіваємося, що вона стане вам у нагоді.
З повагою, редакція «Крилатих».
Звертаємося окремо до наших читачів.
Шановний юний читачу!
Цю збірочку ми зробили для тебе, аби допомогти пізнати одну з трагічних сторінок нашої історії. Допомогти зрозуміти, яким може бути обличчя справжнього зла і як можна і треба з ним боротися і як виживати у, здавалося б безнадійних ситуаціях. Як допомагати ближньому і шанувати хліб святий.
Коли все пекло повстало проти України та її людей, коли сили та надії вже не лишилося, на поміч прийшов Бог. Адже це він наділив українців родючою землею та багатющою природою. Вони покладали на Нього свої останні надії, молилися Йому і вижили завдяки Його опіці.
Українці любили та шанували природу, землю, яка щедро родила їм урожаї. Вони з давніх-давен зналися на рослинах. Знали, які можна вживати у їжу, а які – ні. Саме рослини врятували життя багатьом людям.
Тож як не старалися злі сили, проте українці витримали, вижили і продовжують славний хліборобський рід, славні, надзвичайно глибокі, культурні традиції.
Саме тобі, юний читачу, належить далі нести ці знання крізь віки. Аби ми не загубилися на такій великій планеті Земля, аби могли протистояти нищенню нашої нації, природи та культури.
