"Січові Стрільці"
Рій Старшого Юнацтва

УСІ НА КОВЗАНКУ!!!

Тількишо сильно-сильно наївся маминими млинцями з маслом… Був дуже голодний, бо ходив на ковзанку. (!) Уявляєте, шоби я стояв на ковзанах? Тоді у вас гарна уява, бо це не можна назвати `стоянням`. Але то було екстримально. Розказую, як усе було. Тож слухайте.

А починалось все...
   Просто з`явилася ідея випробувати нас, а зокрема й кожного з нас, ще й на ковзанах. А точніше на білому льоді. Збиралися на метро Святошино. Хлопці, як найпунктуальніші створіння на землі, прийшли першими, навідміну від под. Валі:) (7хв.) Зате вона вчиться, а ми на канікулах. До речі, вітаю усіх. Після `коротких шляхів` все ж наші тіла добрели до довгих черг за ковзанами, тим, шо в народі називають `канькі`.
   Перевзулись – і впірьод. А там – його величність Каток. Вибачте, тобто ковзанка. Принцип катання для новачків – стояти-не-впасти. Отож ми й намагались його дотримуватись. Після кількох гарних падінь з`вилось трошки більше впевненості в собі і в тому, шо тебе не задавлять. Справді, попри все єдиним недоліком була надмірна кількість людей. Ще іноді пролітали п`тирічні хокеїсти. Я, чи то з заздрості, чи просто так, хотів їх подавити. Пробачте:)
   Гарно падати на лід. Нас би на відео. А потім на премію Оскар за кращу роль всіх планів і найкращі спецефекти. Валя не впала жодного разу(!). Може, це через свій досвід(каже, випало одного разу). Ше зробили дві фотки в переодягальній (не хотів побити хвотик на ковзанці). Проявлю плівку – покажу.
   Наразі ніби й усе.
   Нексттайм – за тиждень в спорткомплексі Атек.
   Порада професіонала – взяти наколінники і фастумгель.
   Гартуйсь!