Ukrainian Youth Association (CYM) -- Kyiv

   Гартуйтесь, вітаємо в хаті під назвою *Січові Стрільці inc.*

   Як Ви зрозуміли, ми рій хлопців. Во. І назва в нас потужна. Довго думали й придумали. Зара ми СічовіСтрільці. То вам не якись Черемош. Думаю, тут і говорити не треба.
   Емблема в нас теж оригінальна. Тута теж не тре говорити.
   Пісня теж... А кльова, нє?
   А головне – ідея і свідомість.
   Про символіку досить.
   Далі наступне.
   Пропонуємо на читку невелику хроніку власне нас самих. Таке в паспорті не пишеться, так що вперід.

   Валя - вчителька, сєстра.
   Єдине дівча в нашому рої – то *Валя*. Вона з Тельманова, шо біля Данєцка. Здається, вчиться. Ковзались ми колись на ковзанах... Не впала жодного разу.
   Одним словом, вона в нас має роль з назвою`вихователька`. Сварить, любить. Одним словом, виховує.

   Ярік і Павлусь - охорона, співучасники цього всього заговору.
   Що ж, ці пацани виконують роль охорони і, як я казав, хлопців-порадників. Іноді приходиться розсьорбувати всю кашу за нас. Ярік шукає роботу. А Павлик – в у-ті Драгоманова вчиться. Приїхав з Херсону. На даний момент докладає великих зусиль, шоб створити і розвинути там осередок. ...

   Микольць і Павлик - разом, бо брати.
   Шо казати? Два вихори з невичерпною енергією.
   Перший – старший, з більшим досвідом життя, поміркований, читає книжки. Тобто життя до такого довело. Пацан сірьозний. Ше й, здається, займає посаду `капітана`.
   Інша справа – то Павлик. Таке собі `перекоти-поле`. Молодняк, як то кажуть. Футболяка. Повезло, шо поряд є старший брат Микольць, на якого можна виплеснути всю позитивну і негативну єнергетику, сильно й довго дражнити. Доки все не закінчується трагічно.
   ААле то війна без переможців і маю писати про інакше. Буду казати про любов. Всеж, вони одної крові і люблять себе, тобто брат-брата.
   Шодо крові, в мене `перша` і резус із плюсиком. Готуюся в армію. Буду Неньку захищати. Отак.

   Андре - для друзів можна й Андрюха.
   Йой, яке ж янгольське дитєтко... Напевно, він писака. А може й ґазда. Не знаю. Я би бачив його там. Пацан чемний і відповідає за слова. Справжній сумяка. Во.

   Ромік... - банкір, отак вам.
   Неодружений хлопець бажає познайомитись з особою 20-25,5років. Шоби варила їсти, прала та була тиха. Вміє забивати цвяхи в батареї, смажити яєшню і рахувати гроші. Не курить і не п`є. Дзвонити...
   В рої нашому (тобто Нашому) він банкір, тобто вся суть такої простої і корисної праці полягає у рахуванні грошей. Яких у нас майже нема. Тому робота й проста. Але ж зате звання яке!
   Насправді Ромко трохи інший – чуттєвіший і ніжніший, ніж отой, шо напочатку. Іноді любить(приходиться) з терпінням до кінця слухати мої байки про жизнь, тобто в момент особливої потреби може відкрити своє серце і поревіти разом з Вами. Отаке. Милий дядько. Та й усе. Бо як розказуватиму далі, то сльзи потечуть.
   Ше би сказав, шо..
   Одним словом, орел `щотреба`. Розкуповуйте, поки ше є.
   з.і. нічого особистого писати не можна, але я скажу. В Ромка є кльовий совєцький скєйт `Ракєта`. Дерев`яний. Бажаючі політати – зголошуйтесь )

   Женя + Женя = 2Жені - разом, бо так захотілось.
   Ше ми маємо двох Жень. Жень-шень, ги. Веселість такого дива полягає в практичності. Наприклад, на сходинах треба хтось із хлопців, то кажу слово `Женя`, і відгукуються знову ж таки два Жені. До того, легко запам`ятовується.
   Виходить якась скоромовка з елементами тофтології. Во.
   Затишно й з ними.
   Женя1 любить рибок, вчиться в 11-му класі. Планує поступити в `Шевченка`.
   Женя2 – о той любить не рибок, а дівчат. Ой-ой-о... /no comm./

   Місько - або др.Тойшопахнемиломилом.
   Сподіваюсь, він мене не замордує, якшо я скажу, шо ця Особа дістала нас усіх мінливістю свого настрою і всякою іншою... Карочє, грузило він, і краще не потрапляти під його вплив. То як телевізор.
   Народився двадцятьпершоголистопада1900дев`яностого року десь раненько.
   Має свої улюблені пахучі старі кєди зелено-болотяного кольору. Правда, після коцань і довгих років єксплуатації стесалися на п`ятках. Ше він мав улюблену шапку для ковзанки, таку вишневу. Але десь загубив. Жаль нам його.

   Я - от редактора або ж хто я власне такий?
   Так вже положено, післямова. Вона буде короткою.
   Дякуємо (від всього колективу) щиросердечно за вклад у розвиток нашого рою, наразі це дочитання до кінця (на що я й надіюсь) цієї короткої історії. Робите мужню справу. Колись про нас писатимуть мемуари. Це точно.

   П.С. Ще би з радістю отримали як і радісні відгуки на нас, так і підтримку спонсорську і не спонсорську. Наприклад, зараз шукаємо спонсорів, які би пробили приміщення для проведення великої вечірки, з їжами та напоями, а ще із справжньою українською (!) музикою.
   Офіційний сайт нашого суперовоо рою: http://www.cym.org/ua/Kyiv/roji/сс.asp або www.cym.org +Україна+Київ+СічовіСтрільці
   Ше маєм тимчасову іліктрічну пошту, куди ви всі можете писати всякі вітання та пропозиції. Скарги та крики приймаються тільки раз на місяць. Ато позначимо Вас, любі мої, як спам... Хоча й те корисне. Отже sichovi_inc@linuxmail.org
   Всe, ГАРТУЙТЕСЯ!