У період між Першою та Другою Світовими війнами в Галичині виникла традиція громадського вшанування військових могил. Тоді українці влаштовували величні процесії до могил січових стрільців, які загинули у війні з поляками.
З кінця 80-х років минулого століття в Галичині відновилася ця традиція, яка після проголошення незалежності України поширилася по всій Україні. Київська земля стала місцем спочинку багатьох тисяч патріотів, що віддали своє життя в боротьбі, або у казематах загарбників тільки за підозрою в прихильності до ідеї самостійності України.
Наш осередок вирішив цього року згадати тих, чиї могили рідко відвідуються сучасниками. Зібравшись у сумівській домівці, ми вирушили до Оперного театру, під стінами якого у 1942 році від рук ґестапівських аґентів загинув провідник ОУН на Східно-Українських землях Дмитро Мирон "Орлик". Початок церемонії від цього місця було символічним, бо колись давно, у 1932 році, "Орлик" був вперше заарештований польською поліцією за участь у акції вшанування могил січових стрільців на Личаківському цвинтарі у Львові. Залишивши квіти біля пам'ятного барельєфа, ми попрямували на Лук'янівський цвинтар-заповідник до маловідомих могил студента-крутянця та козака 2-го українського полку ім. гетьмана Полуботка, який став до лав українського війська за покликом національної революції навесні 1917 року. Його надгробний пам'ятник чудом зберігся в часи совітської окупації і зараз встановлений при центральній алеї Лук'янівського кладовища. На ньому можна прочитати такий напис: "Спокійно спочивай дорогий товаришу вільний козаче! МИКОЛА ЗАБІЯКА, козак 2 укр. Гет. Полуботка полку, що згинув за ідею України, забитий кулями юнкерів та вільнооприділяющихся київського гарнізону 2-го липня 1917 р. Родом з Чернігівщини, Конотопського повіту с. Попівки. Забитий на 23 році життя. Цей пам'ятник зробили товариші Полуботківського полку."
Після Лук'янівського цвинтаря сумівці вирушили до сусіднього Бабиного Яру, де були розстріляні німцями десятки тисяч киян, між якими націоналісти-підпільники з похідних груп ОУН. Найвідомішою серед них є поетеса Олена Теліга, одна з провідних членів українського життя в Києві за часів німецької окупації.