22 січня київські дружинники та юнацтво взяли участь в громадській акції на честь дня Злуки. Беручи приклад з першого «живого ланцюга» в Україні, котрий з’єднав Київ та Львів в січні 1990 року, громадські активісти «живим ланцюгом» з'єднали береги Дніпра.

    Перед початком акції учасники мали змогу розмалювати обличчя синьо-жовтими барвами, аби згодом претендувати на приз за кращий малюнок.

    Рушивши на зустріч одна одній дві групи, що символізували ЗУНР та УНР, зустрілися посередині, вітаючись обіймами.

    Крім того, з обох берегів мостом пронесли два полотна – синього та жовтого кольорів. Після «об’єднання» їх склали у 30-метровий синьо-жовтий стяг.

    Близько 1500 людей розташувались вздовж мосту Патона і під гаслом: «В День Злуки – беремося за руки» творили «живий ланцюг», запускали хвилю та співали гімн. Після чого рушили на правий берег однією колоною, щоб зробити спільне фото.

    За словами організаторів акції, їхньою головною метою є об’єднання українців під національними прапорами, а не роз’єднання на політичні табори.

    Мусимо визнати, що це вдалося їм в повній мірі, адже навколо панувала атмосфера справжнього свята, багато посмішок і національних кольорів, піднесений настрій. Можливо це також один з аспектів, що роблять цю ініціативу з кожним роком все більш чисельною.