Недалека присутність гір вирішує майже все !
Юрко Андрухович.
І це дійсно так, після щедрого, теплого, літнього сонечка огорнула світ своєю
красою пані Осінь. Серед своєї похмурості, вона ще інколи дарує нам проблиск своєї
сонячної усмішки. саме таким чарівним осіннім днем стала друга неділя жовтня. В цей
час, люди мистецтва відзначають професійне свято - День Художника.
Так, як в деякій мірі і я причетна до цього свята, то вирішила зробити свято й
іншим і витягти всіх бажаючих СУМівців на природу. На жаль (а може і не зовсім) на
мою пропозицію зголосилися одні дівчатка (ну це й не дивно, адже ми вважаємось
дівочим осередком), проте і в п'ятьох нам було досить добре мандрувати.
Дуже захотілося зустрітися з гірською величчю і барвистою ошатністю природи. На мою
думку, ми вибрали досить гарне і миловидне місто, яке ніби заховалося серед
гірських вершин це - Яремче. Хоч неодноразово там була, проте щоб відпочити на
природі завжди погоджуюсь туди поїхати. Спочатку наш маршрут проліг до
славнозвісного Яремчанського водоспаду, мабуть кожен в нашій області (і не тільки в
нашій) має чудову фотографію біля цього водоспаду. Потім був дерев'яний базарчик,
на якому ми гарно скупилися ( не буду відкривати предмету нашої покупки, але вона
досить дивна). Надалі ми, за проханням подруги Олі, звернули з запорошеної траси на
звивисті стежини гір, які повели нас до скелі Довбуша.
Скільки раз вже доводилося ходити мені цими стежками (лиш цього року вже втретє),
проте кожного разу природа затягує своєю чарівністю і величчю, сюди хочеться
повертатися знову і знову:
Тому що ми - дівчата :)
Тому нам вистачає:
:файної недільної днини "бабиного літа" і лише натяку, аби разом кудись
помандрувати.
:недалекої присутності гір, щоби опинитися там за годину після зустрічі на вокзалі.
:професійного свята Наталі - Дня художника, щоби святкувати.
:класичного Яремне, щоб знайти там свої Карпати.
:сили, щоб піднятися до гори.
:наполегливості, щоби знайти заховану від всіх божевільних туристів з фотоапаратами
галявинку посеред скель.
:осіннього тепла, щоб на душі було тепло.
:посмішки подруги для гарного настрою.
:і, звісно, марки дівочого осередку, аби помандрувати в кумівському дівочому
товаристві.
А чого Вам для такого не вистачає? Може, нас ;)?
Тому, що ми - дівчата :)
А вже потім ми неохоче попрямували до бусика на який заздалегідь придбали квитки. В
останню хвилину перед відправкою, влетіли і підняли хлопчаків з наших місць. Це
було досить цікаве видовище, адже щоб пропустити нас у переповнений автобус,
багатьом довелося спочатку вийти, а потім знову розміститися у проході.
Ось це один день нашої золотої осені. А щоб Тобі було легше це все собі уявити,
додаємо кольорові світлини!!!