Все починалося ще у Франківську. На вокзалі мене чекав славний франківський ратник Сашко і
улюблений потяг Івано-Франківськ - Шепетівка. Завдяки тому, що відстань у 140 км цей потяг
долає більш, ніж за 10 годин, то мандрівки ним є унікальною нагодою для довгих приємних розмов.
Завдяки його досвітньому прибуттю стає можливим зустріч із сонцем на тернопільському ставі за
сніданком.
Як завжди привітне сумівцями ранкове Файне місто прокидалося від наших усміхнених радісних
зустрічей, а вже незабаром ми тішилися маргариткам і цвіту дерев на березі Дністра. Минав
якраз рік, як вперше тоді для більшості з нас стали на воду - то була річка Стрипа. Тоді ми
збирали сміття, багато гребли, мали трішки перешкод, їздили на роверах, жили на місці зимового
гараздового таборування 2007 року і то все було для нас вперше. Тепер почувалися впевнено,
хоча і тоді впевненості не бракувало, адже - поруч другове плече:
: "І не було два рази однаково добре" - зауважив улюблений Тарас Прохасько. Адже тепер -
це Дністер, широкий і просторий, сонячний і вітряний, і навіть дощовий. Це набагато менше
фізичних зусиль і більше споглядання. Це Рак овець і Теребовля. Це дівчачий рій "ДоЩик",
троє-четверо таємних друзів для кожної з нас і забави коло ватри. Це мальовничі місця для
стоянок і весняно-нічні стійки. Себто все в кращих традиціях такого заходу.
На другий день сплаву зателефонував Голова Крайової Управи і привітав нас з річницею -
рівно рік від першого нашого сплаву. І, безперечно, не варто порівнювати ці два сплави, адже
вони - кардинально різні. Коли вдавалося внести традиції, що виникли минулого сплаву, у цьогорічний,
то ми дуже тішилися. Смутила лише відсутність минулорічних учасників, зате як тішила
присутність нових!
Звісно, були і негаразди, та вони - таки незначні цими Дністровськими веснами. Веснами
мильних бульбашок, дощу, білого цвіту, теплої ватри і теплих сердець та, звісно, дівчат з
веслами.
Спасибі за ратникам за добру традицію сплавів! Сумівські заходи завжди варті відвідин, а
тим паче - ратницькі!
подр. Олька
P.S.http://www.cym.org/ua/ivano-frankivsk/arhiv/strupa.asp - враження минулорічного сплаву.
P.S.S. Здивувала інформація в "Напрямі" №5 про "екологічну мандрівку-сплав".
дівчата з веслами - крилатий вираз минулорічного сплаву рікою Стрипа, зумовлений тим, що коли
парубки обносили берегом катамарани в місцях завалів, дівчата носили за ними весла. Так як на
Дністрі використовувалося те саме спорядження, великою втіхою були ті самі весла.
