Різдво - дуже світле свято. Народжується Син Божий і несе нам Світло і Добро. Тоді ж і ми несемо Світло світові, кожен по своєму, зокрема, через коляду. Цього Різдва, вже наче традиційно, слухали коляду в Криворівні, завдяки сумівцю Василькові-Вуду.
Як і минулого року, перейшли кладкою Черемош в Розтоках, глянули туди, де за хмарами височить Чорна Гора - Піп Іван з Верховини, потрапили до Криворівні. До старої церковці на службу не вдалось зайти, адже храм невеличкий, парафіяни заповнили його повністю, тож чекаючи, коли отець вийде з храму благословити колядників, вирішили завітати ще й до хати, де мав Святу Вечерю Іван з Палагною, коли Марічка зазирала до вікна, себто де знімали "Тіні забутих предків". Дуже гарно те, що в Криворівні все справжньо і зовсім нетуристично. Набувшись в хаті Івана, повернулись на подвір'я церкви. Перед колядою отець благословляє кожного колядника, а їх є близько ста. Аби бути колядником, чоловік має бути добрим ґаздою, парубок - порядним і працьовитим. Усі - в сардаках, гачах, вишитих сорочках, з бартками, між них є скрипалі, трембітарі, багато хто має роги. Починають коляду коло церкви, у великім колі, трембітаючи і співаючи стародавню колядку. Далі розділюються на партії, кожна зі скрипалем, які мають свої кутки, куди йдуть з колядою. Кожна партія обходить церкву з колядкою і тоді вже йде в село. Колядується від Різдва до Водохреща, за цей час колядники мають обійти коло 800 хат Криворівні. Колядка може тривати до години, кожного члена родини вітають персональною колядкою, не минають і порожніх хат. Таким чином множиться Світло у нашому світі, так по-справжньому і щиро. Ніколи не нехтуйте колядою, такою гарною нагодою нести радість Різдва Христового між людей.