У перебігу громадської акції протесту настала друга фаза. До Києва з Донецька почали привозити прихильників Януковича. Їх небагато, вони неохоче йдуть на контакт. Спочатку це були явні маргінали - п'яні, з характерними обличчами і поведінкою. Києвом поповзли чутки, що влада хоче влаштувати зіткнення цих делегатів землі Донбаської з помаранчевими прихильниками Президента Ющенка.
Київ зустрів януків прихильно, з ними шукали зустрічей, вступали в розмови, годували, допомагали зігрітися. Деякі фахівці з людських стосунків твердять, що післятакого спілкування половина донецьких десантників деморалізується і переходить на помаранчевий бік. Решта розбігається. Першого дня для них влаштували мітинг прямо під вокзалом, виступав Янукович, махав руками. Довше, як до обіду вони не витримують, тому Тігіпко досить скоро відпустив своїх людей і сказав приходити знов на мітинг наступного дня на 11 годину. Проте, нашому кореспондентові відкрилася інша картина: наступного дня на площі було людей малувато, та ще й прихильників Януковича було порівну з ющенківцями. Баланс сил порушили польські студенти, які приїхали підтримати демократію. Фактично, Тігіпко покинув напризволяще трибуну і своїх обманутих прихильників, бо в цей сам час організував мітинг біля свого штабу.
Ми вже писали про діяльність київських сумівців, які допомагають жителям наметового містечка на Хрещатику. Знайшлися серед наших прихильників люди, які зібрали поважну суму грошей і доручили їх нам, щоб використати на підтримку протестантів. Залежно від потреб, ми закуповуємо необхідне приладдя, продукти, медикаменти і доставляємо їх потребуючим протестантам.
Досить багато сумівців перебуває у Києві у складі інших молодіжних формацій, що борються за встановлення справжніх результатів президентських виборів - Чистої України, ПОРИ, Нічної Варти та інших. Ми побували у Київському Молодіжному Театрі, у приміщенні якого розташувалися активісти Чистої України. Запросили нас нинішні та майбутні сумівці з Калуша, Івано-Франківська та Долини. Зустріч була теплою, але нетривалою, бо нашим друзів чекали революційні справи, а ми подалися на закупи - за продуктами, яких їм не вистачало.