Другий тур президентських перегонів обіцяв бути цікавим. Кучма пообіцяв українському народові, що ці вибори будуть найбрудніші в новітній історії України. Пацан сказав - пацан здєлав. Виборча кампанія завдяки оточенню поки що чинного президента дійсно мала нецивілізований характер. Тому, щоб забезпечити прозорість виборчого процесу і запобігти можливим фальсифікаціям, нас дев'ятеро поїхали до Харкова: восьмеро киян та Андрій Бебко з Лондонського осередку).
У суботу, 20 листопада, ми прибули до Харкова, який зустрів нас пронизливим вітром та морозом. Завдяки нашим друзям - іноземним спостерігачам, ми зупинилися у комфортабельному готелі "Харків". Можна було б його назвати і гарним, якби не одна обставина: готель збудований у формі серпа з молотом. Тому хвалити його на всі заставки якось язик не повертається. Як і в більшості штабів Ющенка, у Харківському його відділі панував звичний аматорський хаос. Тому Сашко Семирга витратив півдня на пошуки наших посвідчень офіційних спостерігачів та з'ясування номерів дільниць, на яких нам належало спостерігати за виборами.
Нас по-різному зустріли на дільницях: десь насторожено, десь нейтрально, від Нелі Лавріненко голова комісії вимагала зняти сорочку, яка мала жовтогарячі тони. При цьому сині сорочки інших присутніх не викликали хворобливих реакцій. Невміру запопадлива активістка Януковича вгамувалася тільки тоді, коли Неля пообіцяла написати скаргу в міліцію про секуксуальні домагання. Загалом у Харкові вибори пройшли спокійно, суттєвих порушень не відбувалося. Подейкують, що міська влада незадовго до виборів зайняла більш-менш нейтральну позицію і відмовилася тотально фальсифікувати результати голосування. Тому Ющенко 21 листопада набрав приблизно вдвічі більше голосів виборців, ніж 31 жовтня. У середньому на наших дільницях народний президент набрав 28-29 відсотків проти 65-69 відсотків, що їх зібрав послідовний. Натомість по Харківській області результати і обстановка були більш тривожні: спостерігачів били, грабували, нищили їм відеокамери.
Харків'яни - люди переважно привітні. Тут ще немає донецьких порядків, тому члени комісії не бояться спілкуватися з представниками опозиційного кандидата. Цікаво, що одна з дільниць була прикрашена гірляндами кульок жовтого і жовто-гарячого кольору, а столи також були застелені скатертинами близьких до них кольорів. Голову комісії, який представляв Януковича, цей факт ніскільки не турбував. Він дбав про те, щоб все відбулося правильно і злагоджено. Це був би не Харків, якби тут обійшлося без радянського адмінресурсу. Більша частина членів комісії була призначена туди адміністрацією підприємства, а тоді вже, про людське око, оформлено цих людей ніби-то від різних кандидатів. Виборцям добряче промито мозок: опозиційних ЗМІ тут майже не чути, натомість, замість новин та зваженої інформації, люди слухають пропаганду з провладних джерел. Працівники соціальної служби відвідали усіх пенсіонерів і пояснили їм, за кого треба голосувати; а якщо прийде Ющенко - то продасть усе Америці і позабирає пенсії... Вони вірять цьому!!!
У понеділок, 22 листопада, ми поверталися назад автобусом, час від часу до нас надходили відомості про хід підрахунку голосів, про те, що Донеччина і Луганщина підняли на волевиявлення "...і мертвих, і живих...", що на Майдані Незалежності у Києві та у великих містах України збирається люд на акції протесту проти фальсифікацій. Час від часу нам зустрічалися автобуси з донецькими номерами, вщерть заповнені хлопцями у плямистих одностроях, міліцейські бок-пости, які не пускали політично підозрілий транспорт до Києва.