10 травня у місті Херсоні зусиллями херсонського осередку був проведений вечір пам’яті вояків ОУН-УПА. До маленької кінозали „Ілюзіону” зібралися херсонська молодь та міська інтелігенція, ветерани ОУН-УПА.

Запрошені переглянули художній фільм режисера Олеся Янчука „Нескорений” про генерала-хорунжого УПА Романа Шухевича. Після кінопоказу глядачі спілкуватися з учасниками національно-визвольних змагань, ділилися враженнями від переглянутого фільму, дізнавалися про невідомі до того факти націоналістичного руху на Херсонщині у роки Другої Світової війни, та говорили на наболілі теми. На завершення вечора подруга Дарина Лелека заспівала під бандуру декілька повстанських та стрілецьких пісень. В цілому вечір пройшов по-домашньому, без зайвого пафосу та церемоній. Замість традиційних троянд ветерани отримали в подарунок книжки на історичну тематику, а глядачі – приємні враження від першого такого роду вечора на Херсонщині. Треба зазначити, що ані міський голова, ані представники обласного істеблішменту на вечір не з’явились.

Подаємо враження гостей та запрошених:

Василь Стамплевський. Ветеран ОУН-УПА
Я дуже радий, що на Херсонщині проводяться подібні заходи, адже молодь практично нічого не знає про історичну спадщину своїх дідів. Спілкуючись із молоддю, я сам відчуваю себе молодшим, згадую юнацькі роки, підпільну діяльність у лавах ОУН, боротьбу за незалежну Україну. Дуже сподобався мені виступ молодої дівчини-бандуристки. Я радий, що кобзарська справа ще жива у нашій країні. Якщо такі вечори почали проводити навіть на Херсонщині, це каже мені, що муки сталінських таборів я пройшов не марно.

Сергій Оніпченко. Студент
Розповіді про те, що ветерани ОУН-УПА мешкають лише у трьох областях Західної України, що їх лишилося лише 1000 чоловік - повна брехня. Лише на Херсонщині проживає на даний момент більш як 20 колишніх вояків-повстанців, а скільки вже померло тут... Дуже хотілося б нагадати місцевій владі, хто насправді боровся за незалежну Україну, котрою вони зараз керують.

Анна Ярошенко. Студентка
Сподіваюсь, що це не останній подібний захід у нашому місті. Дуже хотіла б прийти ще раз на щось подібне. Нажаль, нашому місту бракує культурних заходів. Навіть виступ бандуристки для мене був сюрпризом, адже раніше я ніколи не чула цього інструменту „наживо”. Чому міська влада не підтримує такі заходи?

Павло Подобєд,
Херсонський осередок