Від 14 до 21 липня 2010 року Божого у селі Нижня Стинава, що неподалік міста Стрий, відбувався осередковий табір Львівської обласної організації СУМ в Україні. Назву він мав – «Перевесло». І тематика зовсім невипадкова – українські свята та головні людські чесноти.

Цьогоріч табір був чи не найчисельнішим – 55 таборовиків різного віку – від 4 і до 30-ти. Також наш табір можна впевнено назвати всеукраїнським, адже серед таборовиків були сумівці не лише зі Львова та Львівської області (Стрия, Дрогобича, Великих Мостів), а й з Хмельницького, Івано-Франківська та Тернополя.

Забезпечувала успішне проведення табору таборова команда: комендант – др. Назар Вільховий, бунчужний – др. Ігор Євтушок, головний виховник – подр.Вероніка Саврук, господарчий – др. Андрій Яців, писар – подр. Оля Кошицька.

Усі таборовики були розділені на 5 роїв – три рої хлопців - «Рій-Андрій», «Реальні козачки», «Живчики», і два рої дівчат – «Веселі бджілки» та «Полунички».

Вдалому таборуванню у Нижній Стинаві безумовно сприяла неймовірної краси природа – ліси, річка, гори. Усе це дарувало дітям море нестримної енергії й позитиву. Кожен день, прожитий у таборі, проходив з відчуттям патріотизму і любові до рідної землі, які були вкладені у слова пісень, котрі супроводжували нас впродовж табору, виховуючи справді свідомих українців, гартуючи серце і розум.

Незважаючи на те, що табір був анонсований як відпочинковий, без важкої щоденної праці ми не обходились – чергові рої щодня повинні були забезпечити табір дровами і питною водою.

Чи не найцікавішим конкурсом, котрий проводився у таборі, був щоденний конкурс на найбільш охайний намет. Виявляється, банка згущеного молока миттєво перетворює найбрудніший намет у зразок чистоти?

Особливо запам’ятався усім останній таборовий день, коли був проведений День таборовика. Юнацтво спробувало себе у ролі команди табору, а команда табору на цей час стала роєм «Ко-о-оні». День таборовика був для юнацтва став дуже непростим, хоча водночас і повчальним. Сподіваємося, що надалі, отримуючи серйозні завдання, діти стануть більш відповідальними й організованими.

Цей табір, безумовно, змінив усіх. І таборовиків, котрі після семи днів таборування не хотіли повертатися додому, і виховників та впорядників, дехто з котрих вперше спробував себе у такій ролі, і молоду таборову команду, котра незважаючи на труднощі та незначний попередній досвід, усе ж зуміла успішно провести табір й отримала добрий досвід спілкування із дітьми різного віку.

І назавжди у наших серцях залишиться вечірня ватра, яку запалювали з одного сірничка, і цікаві гутірки, і вечірні програми, і нічні стійкування, і безліч нових друзів, з якими так важко було прощатись…

Львівська міська та обласна управи щиро дякують усім, хто у різний спосіб долучився до організації та проведення табору.

Дякуємо подрузі Мар’яні Гусак з Івано-Франківська, котра була виховником у дівчаток-«Бджілок» і зуміла налагодити добрі взаємини між дітьми і у своєму рої, і загалом між таборовиками.

Дуже дякуємо подрузі Лесі Голик з Тернопільського осередку, досвідченому виховникові, котра допомогла організувати виховницьку ділянку роботи у таборі.

Велике спасибі другові Павлові Євтушку, першому заступнику голови Крайової управи СУМ в Україні, котрий у перші дні таборування провів своєрідний вишкіл молодій таборовій команді і зумів скерувати роботу табору у правильне русло.

Особлива подяка другові з Хмельницького осередку СУМу – Ігореві Євтушку, який був бунчужним у таборі. Завдяки його багатому сумівському таборовому досвіду, ми таборували злагоджено, весело і дуже бадьоро?