Ви пишете вірші, прозу, малюєте та відчуваєте себе патріотом? Тоді запрошуємо до участі в конкурсі усіх студентів технологічного факультету та гостей.

Цей заклик розпочав перший студентський конкурс актуального патріотичного мистецтва, який відбувся на технологічному факультеті Національного лісотехнічного університету України. 18 жовтня в приміщенні кафедри дизайну відбулися читання віршів на патріотичну тематику, презентації художніх робіт студентів, етно-співи гурту «Йорий клоц». Але найголовнішу іскру того вечора, яка, хотілося б, розгориться яскравою ватрою, запалила 90-річна Ільків Ольга, зв’язкова генерал-хорунжого Р.Шухевича. Слід додати, що подія приурочена до свята Покрови пресвятої Богородиці та 68-річчу створення УПА.

Питання. Що стало причиною започаткування конкурсу? Які проблеми зачіпали? І що взагалі цей захід дасть?

Відповіді. Ініціатором організації конкурсу актуального мистецтва є Дадак Юрій Романович, заступник декана технологічного факультету, кандидат технічних наук, а також деканат технологічного факультету. Суттєву допомогу в організації та підготовці конкурсу надали Прусак Володимир Федорович, кандидат педагогічних наук, завідувач кафедри дизайну, викладачі: Мазур Оксана, Мацишин Ярослав, Прусак Юрій. Обставини сучасного громадського життя, які зіпсували значення гордого покликання «націоналіст» на протилежні йому визначення «шовініст» і «маргінал», неприхований тиск на національну ідею, зневіра в сьогоденні та майбутньому як молоді, так і старшого покоління – перелік основних причин-стержнів, на основі яких, за словами Ю.Дадака, народилася ідея створення заходу-традиції (конкурс планують зробити щорічним).

Були представлені роботи 18 студентів. Кожен з учасників отримав грамоту-подяку та запрошення на концерт, які надала обласна філармонія. Варто лише пригадати назви витворів мистецтва, й коментарі лишаються осторонь: «Не умирають, не оживають», «Молитва за визнання», «Contra spem spero», «Відкриймо широко очі», «Ми пісню проведемо до життя» та ін. Так, справжні витвори мистецтва здатне породити сильне переживання, пропущене крізь себе, наче крізь сканер, почуття, таке, як любов. А що може і має бути сильнішим, ніж любов до Батьківщини?

«Ми народ ніжний, лагідний, але не даваймо себе ображати, будьмо наступаючими. Ми маємо державу, якою б вона не була. Ви повинні за Україну не загинути, а зробити так, щоб все жило. Відкрийте широко очі. Культурою ми можемо боротися з усіма ворогами. Будьте достойні, творіть інтелектуальну, інформаційну боротьбу», – із жагучим запалом зверталася до національно свідомих студентів Ольга Ільків, зверталася так, як може звертатися та пробуджувати тільки повстанець.

В останні хвилини конкурсу в аудиторії відчувалася якась дивна енергетика. Що це? Мабуть, кожен має власне пояснення… Один із учасників зазначав: «Українця запитують: «Хто ти?». Він відповідає(наприклад): «Я – Андрій». Питають аналогічне у поляка, і він відповідає: «Jestem Polak (Я – поляк)». Проблеми національного питання існували завжди й так само існуватимуть. Від людини залежить лиш існування чи смерть байдужості та зневіри. Сприяти вирішенню цих проблем – мета таких дійств, як новостворений конкурс патріотичного мистецтва.

Поліщук Ніна