---

Заняття - Відшукайте назву нашої Батьківщини в акровіршах:

Зверніть увагу на слова : Україна, рай, країна, край, Вкраїна. Вимовивши їх ви відчуєте, що ці слова родичі. Отож хто і коли назвав нашу землю Україною?

Очевидно, слово "україна" існувало в нашій мові ще з непам'ятних часів, але як загальна назва краю, землі, території.

Так під роком 1187 Київський літопис за Іпатіївським списком, оповідаючи про смерть переяславського князя Володимира Глібовича під час походу на половців, говорить: " За ним Україна багато потужила". Це перший запис у нашому літописі, де вжито назву Україна.

З ХVІ ст. назва Україна вживається тільки в значенні "країни або держави, заселеної українцями", в народних піснях як "вільна земля"

З розвитком Козаччини назва Україна поволі стає географічною назвою, спершу для Центральних Українських земель, а в часи воєн Богдана Хмельницького і для Західноукраїнських земель і всієї української території, зокрема ж для земель Козацької держави по обох боках Дніпра.

Держані українські діячі ХVІІ століття часто вживають цієї назви в офіційних документах. Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний в листі до короля польського з 15 лютого 1622 року пише про "Україну, власну, предковічну, вітчизну нашу", "городи українські" "народ український". Запорожці в листі з 3 січня 1654 року підписуються: "Зо всім військом і Україною отчизною нашою".

Це вживання назви Україна цілком відповідало поширенню її в народі, доказом чого є численні пісні, присвячені подіям ХVІ-ХVІІІ ст. (наприклад, пісня про Байду, про Морозенка).

Назва Україна відтоді широко приймається всупереч тенденційній термінології, запроваджуваній російським і польським урядами, і навіть всупереч прямим заборонам (ХІХ ст. в Росії).

Україна - "окраїна глуха?" Дивно. Чи не так? Але довгий час існувала теорія про походження слова "Україна" від "окраїна". Ця теорія хибна, вона не знайшла належного наукового підтвердження. Україна - це край, земля, країна.