Покрова Божої Матері

Свято Покрови Божої Матері - велике християнське свято. У ІХ столітті у Влахернській церкві м.Константинополя сталося чудесне явлення Богородиці. На той час на місто напали сарацини й взяли його в облогу. Не маючи достатньої сили для відсічі ворога, мешканці Константинополя поклали надію на Пресвяту Богородицю. В неділю, під час літургії, з’явилася Пречиста Діва, йшла вона по повітрю. Богородиця сяяла небесним світлом і була оточена ангелами і сонмом святих. Схилившись, Пречиста Діва пробула довгий час у молитві за християн про позбавлення їх від ворожого нашестя. Закінчивши її, зняла зі своєї голови покривало (омофор) і розпростерла його перед людьми, що молилися в храмі. Покров у Її руках сяяв яскравіше від променів сонця.

Пречиста Діва стояла в повітрі, молитовно здійнявши руки. Поки була там Богородиця, видиме було й покривало, а коли вона відійшла, зробилось невидимим. Заступництвом Пресвятої Діви ворог був відігнаний від стін Константинополя.

У Київській Русі свято Покрови стали відзначати близько 1165 року. Вона вважається заступницею України і Війська Запорозького. Божа Мати неодноразово являлася й над Україною, зокрема на горі Почаївській - у вогняному стовпі двом ченцям, де Вона залишила на камені слід ноги Своєї, з якої і досі тече цілюща свята вода. У Києво-Печерській лаврі Богородиця являлася багатьом українським святим.

У народі шанують Покрову як заступницю дівчат. Котрі бажають щасливо одружитися, в цей день моляться до Неї:»Свята Мати-Покрівонько, покрий мою голівоньку хоч хусткою, хоч наміткою, аби не бути дівкою».Старі люди промовляють:»Покрова покриє воду льодом, землю - снігом, а дівчат вінцем»,- бо на дворі стоїть вже пізня осінь, пора весіль.