Але навесні 1932 року про це не говорили. Саме тоді однією з найголовніших справ у Києві, судячи з масштабів обговорення, було створення Парку культури та відпочинку. Попередньо було заплановано площу в 41 гектар - Володимирська гірка, Пролетарський. Першотравневий, колишній Палацовий та Маріїнський парки. Саме на цій площі повинні були вирости закритий і відкритий літні театри, павільйони науки і техніки, атракціони, майданчики для демонстрації військової техніки, газосховище, душові кабінки та інше. Такі грандіозні плани вимагали широкої народної підтримки.

Отож 21 квітня скликали представницьку нараду - партійні та профспілкові працівники міського та районного рівня, представники господарчих та громадських організацій, інститутів, музеїв, клубів тощо. Саме вона підписала вирок для Золотоверхого Михайлівського. І тільки через шістесят років це чудо архітектури було відбудовано заново.

Михайлівська церква Золотоверхого монастиря первісно теж була тринавна й у цілому нагадувала Успенську церкву Лаври з її гранчастими апсидами. На своєму північно-західному розі вона первісно мала вежу, як Софіївська кафедра й церква Видубицького монастиря..

Подібно як Софія, церква Михайлівського Золотоверхого монастиря була вся вкрита фресками і мозаїками. Стиль михайлівського стінопису відмінний від софійського. В ньому помітні нові на київському ґрунті - афонські й західноєвропейські, романські впливи.

Територія Михайлівського пагорба археологічно майже не досліджена. Імовірно, вона вона почала залюднюватися лише після збудування Ярославом Мудрим укріплень "Города Великого", що охопили і площу Михайлівської гори.

Сподіваємось, що відродження Михайлівського храму поверне Києву і Україні покровительство "князя ангелів" та усіх безплотних сил небесних..