 
Давня Історія України
- Слов'янські Племена
Ніби у зовсім іншому просторі існували землеробські племена у Північній Україні. Вони не знали політичної організації, були слабкими у військовому відношенні, культурно відсталі. На них нападали кочові племена,
грабували і зникали, а вони і далі трималися землі, що їх годувала.
Проте з VI ст. н.е. землеробський люд стає дедалі помітнішим і відомий під назвою слов'яни, які виникли з автохтонного індоєвропейського
населення Східної Європи. Про них є згадки у візантійських історичних
джерелах Прокопія Кесарійського, Менандра Протиктора, Маврикія Стратега, а також в арабських джерелах та ін. Вважається, що прабатьківщина їх
охоплювала північні схили Карпат, долину Вісли та басейн Прип'яті. Звідси
вони кількома хвилями колонізації розселилися на північний схід до річки
Оки та верхньої течії Волги, на заході – до ріки Ельби у Північній Німеччині і на Балкани. Експансія ця мала мирний характер. Із спільної мови
слов'ян сформувалися три підгрупи:
- с х і д н і
- українці
- білоруси
- росіяни
Кінець IV – початок VII ст. вважаються періодом існування антської
держави – держави слов'ян, що проживали над Чорним морем, від Дністра
до Дніпра. Всі справи вирішували спільно, але завжди над усіма виділявся
полководець чи князь, чий авторитет визнавали усі. Анти відомі своїми
походами на Візантію, проти турецьких орд. Держава антів стала осередком
слов'янських племен.
Основою організації слов'ян були роди і племена. Кожна родина вела
своє окреме господарство, мала свій дім з господарськими будовами, своє
поле, худобу. Ліси, пасовиська, озера залишалися спільною власністю
громади. Племена мали традицію походження від спільного предка і відрізнялися побутом, звичаями, віруваннями, говором. Давня людина жила в
тісному зв'язку з природою, бо від неї залежала, а тому слов'янська релігія
була культом природи. Земля, ліси, води, повітря, світила були освячені
присутністю богів, які були прообразами самої природи: Дажбог-сонце,
Перун-грім, Стрибог-вітер, мавки, русалки, домовики, лісовики, водяники
тощо.
В кінці VIII- середині IX ст. сформувалися три великі державні об'єднання східнослов'янських племен, що згадуються в арабських джерелах під
назвами Куявія, Славія, Артанія. Вчені вважають, що Куявія – це Київська
держава у Середньому Подніпров'ї, де правили нащадки Кия. Згідно з оцінками вчених, уже в VI-VII ст. поляни на чолі з своїм напівлегендарним
вождем Києм утворили сильний племінний союз, що панував над сусідніми
племенами і мав стосунки з Візантією. За легендою Київ заснував Кий з
братами Щеком, Хоривом і сестрою Либіддю, обравши це місце як дуже
зручне для торгівлі, оборони, розбудови тощо.
|
Матеріал підготували подруга Світлана та друг Сергій Підмогильний.
|
|
