|
Автопробіг відкрив для нас Волинь
Велосипедна мандрівка була влітку. Пішохідна - трохи раніше. Навіть сплав - також був.Тож, цього недільного дня ми вирішили придумати щось нове.
Отож - три машини різного кольору та вигляду, жужмом напхані СУМівцями, гарним настроєм, канапками, грушами та яблуками - їдуть підкоряти Волинь.
Спершу ми відвідали Почаївську Лавру де мали нагоду помолитись до Чудотворної Ікони, випити святої водички та купити з собою проскурок.
Далі за планом нашої мандрівки була гора Бона, на Кременеччині. Тож, майже на самому чубку з якого, варто сказати, відкривається просто надзвичайний краєвид на місто, ми мали суто СУМівський смачний обід, з піснями, молитвою та веселими розмовами.
Прогулянка схилами гори була надзвичайно цікавою: подруга Андріана розповідала дещо з історії міста Кременця та самої Бони - гори та королеви, СУМ’енята та юнацтво розважалось на траві, (а потім і дружинники до них приєднались) та просто насолоджувались осіннім небом та сонцем.
Зробивши невеличку петлю ми завернула у маленьке містечко Вишнівець, де відвідали палац князів Вишневецьких - хлопці намагались роздивитись стародавню різьбу на дерев'яних шафах, дівчата - читали написи на картинах з весілля (заручин, хрестин) королеви Марії Мнішек, а потім усі разом насолоджувались прекрасним озером з балкону другого поверху.
Повернення додому було галасливе та втомлене. Тихо грала музика, юнацтво дрімало, а дружинники розважали себе розмовами про те, що наш автопробіг «Тернопіль-Почаїв-Кременець-Вишнівець-Тернопіль» напевно, зовсім не остання мандрівка цього року.
|
