|
Акція «Сопричастя» об’єднала українців з різних куточків світу
Цьогорічна акція «Сопричастя», яка проводиться з ініціативи Спілки Української Молоді в Україні, об’єднала українців з різних куточків світу.
Тридцять три години добровільного утримання від їжі, добрі справи та молитва, були тими умовами, які прийняв кожен, хто став «сопричасником», вшановуючи таким чином мільйони жертв Голодомору.
Чи важко втриматися від споживання їжі впродовж 33-ох годин? Для кого як. Але, без перебільшення, це достатній час для того щоб зупинитися, абстрагуватися від виру повсякденних турбот та згадати про тих, хто недожив, недолюбив, не реалізував себе у житті, бо це життя у нього було відібрано у найстрашніший спосіб – голод.
І тоді розумієш, що сьогодні ти можеш лише своєю молитвою, яка є свідченням живої пам’яті, допомогти їм. І єднаєшся у цій молитві з сотнями знайомих та незнайомих тобі людей.
А що віра без добрих справ є мертвою, то добрі справи є її дієвим підкріпленням – кошти, зекономлені на сніданках та обідах, на купівлі продуктів та розвагах, передаєш тих, хто їх найбільше потребує.
Долучитися до цієї акції може будь-хто, хто має відкрите серце та бажання вшанувати пам’ять про невинно убієнних. В той же час це анонімна, «тиха» акція. Ніхто не має зобов’язання афішувати свою участь у ній.
Незважаючи на це, сьогодні “Сопричастя” вийшло уже далеко за межі України. Минулого року СУМ’івці запропонували учасникам акції поділитися своїми враженнями від цієї акції написавши листа на спеціально створену скриньку. І отримали дуже багато відгуків.
А цього року листи про те, що окремі люди чи групи людей приєднаються до акції, надійшли від студентів-українців із Люблінського університету у Польщі, наших заробітчан, які працюють у країнах Євросоюзу, священників різних конфесій, представники різних громадських об’єднань.
- Кожного року усі тернопільські учасники акції збираються в День пам’яті жертв Голодомору о 16-ій годині на Театральному майдані. Коли завершується Панахида, ми ділимо між собою чорний хліб. Для мене цей момент найбільш важливий, бо ми таким чином об’єднуємося в одну спільноту. Бачиш тих, хто як і ти, прийняв тимчасові обіти «Сопричастя», а тепер стоїть поруч... А ще близько береш це до серця усе що відбулося, коли читаєш дописи людей, які діляться враженнями від участі. Тоді розумієш, що задумувалась вона, як акція невеликої групи людей, а зараз вже має зовсім інший масштаб і характер, - каже один із тернопільських СУМ’івців-учасників "Сопричастя".
|
