Мене звати Олена. Я купую і читаю ваш журнал „Крилаті”. Мені він дуже подобається, дуже добре, що він українською мовою, бо вдома і у школі я також розмовляю по-українськи. Мої подруги також прочитали ваш журнал. Разом із ними я ходжу на гурток „Юні квітникарі”, який знаходиться у м. Василькові на станції юних техніків. Керівник цього гуртка Вєтрова Ольга Анатоліївна.

Разом із нею взимку ми за порадами вашого журналу ми зробили Різдвяну зірку, а весною вишивали рушничок до Великодня. Орнаменти для писанок ми також брали зі сторінок вашого журналу.

Сторінками вашого журналу хочу здійснити мандрівку в Умань.

А ось відгадані приказки:
Без гетьмана військо гине.
До булави треба голови.
Козацькому роду нема переводу.
Степ та воля – козацька доля.
Козак у дорозі, а надія в Бозі.
Де козак, там і слава.

До побачення!

З повагою, Олена Мотрич.